Граматика німецька

Особові займенники в називному відмінку — це один із перших і найважливіших елементів, який вивчають студенти рівня A1. Вони відповідають на питання «хто?» або «що?» і виступають підметом у реченні. Без них неможливо побудувати жодне повноцінне речення.

Артиклі — одна з найважливіших і водночас найскладніших особливостей німецької мови. На рівні A1 ви вивчаєте означені артиклі в називному відмінку: der, die, das. Ці три форми відповідають трьом граматичним родам іменників: чоловічому, жіночому та середньому.

Після того як ви засвоїли означені артиклі der, die, das, настає час вивчити неозначені артиклі. На рівні A1 ви познайомитесь із формами ein та eine, а також із запереченням kein та keine. Ці форми вказують на щось невизначене, згадуване вперше або будь-який представник певного класу предметів.

Дієслово sein (бути) є одним із найважливіших і найчастіше вживаних дієслів у німецькій мові. Без нього неможливо описати, ким є людина, де вона знаходиться або яка вона є. Це перше дієслово, яке вивчають на рівні A1 — і не дарма.

Дієслово haben (мати) — одне з двох найважливіших дієслів у німецькій мові, яке вивчається на рівні A1 разом із sein (бути). Воно необхідне для повсякденного спілкування: розповіді про речі, які вам належать, про ваші стани (голод, час, хворобу) і для утворення минулого часу (перфекту).

Правильні (слабкі) дієслова в теперішньому часі — це основа для побудови практично будь-якого речення на рівні A1. Їхня перевага полягає в тому, що вони відмінюються за чіткою, передбачуваною схемою: стандартна основа + стандартне закінчення. Вивчивши один шаблон, ви зможете відмінювати сотні дієслів.

У рамках рівня A1 ви вже знаєте, як відмінювати правильні дієслова за стандартною схемою. Проте деякі дуже поширені дієслова поводяться трохи інакше: у формах 2-ї та 3-ї особи однини (du та er/sie/es) кореневий голосний змінюється. Це явище називається аблаутом або зміною кореневого голосного.

Знахідний відмінок (Akkusativ) — другий за вживаністю відмінок після називного. На рівні A1 ви вивчаєте, як змінюються артиклі у знахідному відмінку, коли іменник є прямим додатком — тобто відповідає на питання «кого?» або «що?».

Після того як ви засвоїли особові займенники в називному відмінку та знахідний відмінок артиклів, настає час вивчити займенники у знахідному відмінку. На рівні A1 ці форми необхідні для розмов про людей і речі без повторення їхніх імен і назв.

Уміння заперечувати — одна з перших практичних потреб у вивченні мови. На рівні A1 у німецькій є два основних способи заперечення: за допомогою nicht та за допомогою kein/keine. Обидва широко вживаються, але в різних контекстах — і саме тут виникає найбільше запитань у початківців.

Порядок слів — одна з найважливіших особливостей граматики німецької мови. На рівні A1 ви вивчаєте основне правило: дієслово завжди стоїть на другій позиції в головному реченні. Це правило відоме як «правило V2» (Verb-Zweitstellung).

Вміння ставити запитання — ключова навичка на рівні A1. Питальні речення типу «так/ні» (Ja/Nein-Fragen) — це запитання, на які можна відповісти «так» (ja) або «ні» (nein). Вони утворюються дуже просто: дієслово виходить на перше місце, а підмет стає другим.

W-питання — це запитання, що починаються з питального слова (в українській: хто, що, де, коли, чому, як тощо). У німецькій більшість таких слів починаються на літеру «W», звідси і назва W-Fragen. Це базовий навик рівня A1, без якого неможливо вести реальні розмови.

Модальні дієслова — це особлива група дієслів, яка виражає ставлення до дії: чи можете ви це зробити, чи повинні, чи хочете. На рівні A1 ви вивчаєте два найважливіших модальних дієслова: können (могти, вміти) та müssen (мусити, бути зобов'язаним).

Продовжуємо вивчення модальних дієслів на рівні A1. Цього разу — wollen (хотіти, мати намір) та mögen/möchten (любити, хотіти). Ці дієслова відображають бажання та вподобання — мабуть, найпоширенішу тему розмов після знайомства.

Присвійні артиклі відповідають українським «мій», «твій», «його», «її» тощо. На рівні A1 ви вивчаєте їхній базовий набір та відмінювання за родами іменника в називному та знахідному відмінках.

У німецькій мові прикметники можуть вживатися у двох позиціях: перед іменником (атрибутивна позиція) або після зв'язкового дієслова (предикативна позиція). На рівні A1 ви починаєте з простішого варіанту — предикативних прикметників.

Прийменники місця допомагають відповісти на запитання «де?» і «звідки?». На рівні A1 ви вивчаєте базовий набір прийменників, без яких неможливо описати своє місцезнаходження або пояснити, куди йдете.

Прийменники часу допомагають відповісти на запитання «коли?», «як довго?» та «з якого часу?». На рівні A1 вони необхідні для того, щоб говорити про розклад, плани та звички. Без них неможливо відповісти навіть на просте запитання «Коли ти прийдеш?»

Числа та вміння говорити про час — одні з перших практичних навичок, які потрібні в реальному житті. На рівні A1 ви вивчаєте кількісні числівники, способи вказати час на годиннику, дні тижня, місяці та дати.

Відокремлювані дієслова (trennbare Verben) — одна з найцікавіших і водночас найнесподіваніших особливостей німецької мови для починаючих рівня A1. Ці дієслова складаються з префікса та основного дієслова, але у простих часах префікс «відокремлюється» і переходить у кінець речення.

Наказовий спосіб використовується для вираження команд, прохань, вказівок та порад. На рівні A1 ви вивчаєте три форми: для неформального звернення до однієї людини (du), для групи (ihr) та для ввічливого звернення (Sie).

Сурядні сполучники (koordinierende Konjunktionen) — це слова, які з'єднують слова, фрази або речення. На рівні A1 ви вивчаєте основні: und (і), aber (але), oder (або), denn (бо, адже), sondern (а навпаки). Без них мова залишається набором окремих, непов'язаних речень.

Конструкція es gibt — один із найкорисніших виразів у немецькій мові на рівні A1. Вона відповідає українським «є», «існує», «є в наявності» і вживається для опису наявності або існування чогось.

Вміння розповідати про свої вподобання — одна з найпрактичніших навичок у спілкуванні. На рівні A1 ви вивчаєте, як використовувати прислівники gern, lieber та am liebsten разом із дієсловами, щоб виразити, що вам подобається, що ви надаєте перевагу і що любите найбільше.

Зворотні займенники — це особливі займенники, які вказують на те, що дія суб'єкта спрямована на нього самого. Це рівень A1, тому їх вивчають вже на початку навчання німецькій мові. Розуміти їх дуже важливо, адже в німецькій мові існує ціла група дієслів, які обов'язково вимагають зворотного займенника.

Прислівники часу — це слова, які вказують, коли відбувається дія: сьогодні, завтра, вчора, зараз, завжди тощо. В німецькій мові вони відносяться до рівня A1 і є одними з перших слів, які варто вивчити, адже без них практично неможливо скласти жодне осмислене речення про повсякденне життя.

Утворення множини іменників — одна з перших серйозних труднощів, з якою стикаються ті, хто вивчає німецьку мову на рівні A1. На відміну від англійської, де більшість іменників просто отримують закінчення «-s», у німецькій мові існує кілька різних моделей утворення множини, і в багатьох випадках форму множини потрібно просто запам'ятовувати разом зі словом.

Модальні дієслова — це особлива група дієслів у німецькій мові, які не позначають конкретну дію, а виражають ставлення до неї: дозвіл, обов'язок, бажання, можливість. На рівні A1 вивчають дві пари модальних дієслів: спочатку können і müssen, а потім dürfen і sollen.

Вказівні займенники — це слова, за допомогою яких ми вказуємо на конкретний предмет або особу: «цей», «ця», «це», «той», «та», «те». У німецькій мові це рівень A1, і вони є дуже важливими для повсякденного спілкування.

Рід іменників (Genus der Substantive) — одна з перших і найважливіших тем для тих, хто починає вивчати German на рівні A1. На відміну від багатьох мов, German має три роди: чоловічий (maskulin — der), жіночий (feminin — die) і середній (neutrum — das). Рід іменника часто неможливо передбачити логічно, тому його треба вчити разом із самим словом.

Невідокремлювані дієслова (untrennbare Verben) — важлива тема рівня A1, яку варто засвоїти на самому початку вивчення German. На відміну від відокремлюваних дієслів (trennbare Verben), де префікс у кінці речення відходить від дієслова, у невідокремлюваних дієслів префікс завжди залишається прикріпленим до основи — у будь-якій формі і в будь-якій позиції в реченні.

Прислівники місця (Ortsadverbien) — одна з найперших і найпотрібніших тем рівня A1. Ці короткі слова допомагають відповідати на питання «де?» і «куди?», описувати розташування предметів і людей, давати вказівки та орієнтуватися в просторі. Без них неможливо провести навіть найпростішу розмову.

Ввічлива форма Sie (Höflichkeitsform Sie) — одна з перших тем рівня A1, яку варто засвоїти одразу при початку вивчення German. Sie — це формальний займенник другої особи, який вживається при зверненні до незнайомих людей, старших за віком, начальників та всіх, з ким ви ще не перейшли на «ти».

Дієслово werden (ставати, стати) — одне з найважливіших дієслів German мови, яке вивчається вже на рівні A1. На відміну від sein (бути) і haben (мати), werden описує процес змінення або переходу в новий стан. Воно відповідає на питання «що відбувається?» або «ким/яким стає?».

Дієслово wissen (знати) — важливе неправильне дієслово рівня A1, яке вживається для вираження знання фактів. На відміну від kennen (знати особу або місце), wissen означає «знати інформацію, факт, відповідь на питання». Це розрізнення є одним із перших, що важко для носіїв багатьох мов, де є лише одне слово «знати».

Perfekt (перфект) — основний спосіб розповісти про минуле в розмовній німецькій мові на рівні A2. На відміну від Präteritum (простого минулого), який переважно використовується на письмі та в літературі, саме Perfekt є «живим» минулим часом, який ви почуєте в повсякденних розмовах.

Ви вже знаєте, що більшість дієслів у Perfekt (минулому часі) утворюється з допоміжним дієсловом haben. Але існує важлива група дієслів, які вживаються з sein замість haben. Це рівень A2, і без знання цього правила неможливо правильно розповідати про минуле в розмовній німецькій.

Partizip II — це форма дієслова, необхідна для утворення часів Perfekt і Plusquamperfekt, а також пасивного стану. На рівні A2 ви вже знайомі з Perfekt, тому розуміння Partizip II є ключовим елементом вашого прогресу.

Давальний відмінок (Dativ) — третій відмінок у системі відмінків німецької мови, який ви вивчаєте на рівні A2. Він використовується для позначення непрямого додатка — тобто тієї особи або предмета, для якої або якій щось робиться чи якій щось передається.

Коли ви вже знаєте артиклі у давальному відмінку (Dativ), настав час вивчити особові займенники в тій самій формі. Це рівень A2, і ці займенники необхідні для повсякденного спілкування — без них неможливо сказати «допоможи мені», «я тобі дам», «це йому не подобається».

У німецькій мові існує особлива група дієслів, які керують давальним відмінком (Dativ), а не знахідним (Akkusativ), як можна було б очікувати. Ці дієслова потрібно вивчати як окремий список, адже логіка вибору відмінка не завжди очевидна для україномовних учнів.

Wechselpräpositionen — «двозначні прийменники», або прийменники, що чергуються — це особлива група з дев'яти прийменників, які можуть вживатися як із знахідним відмінком (Akkusativ), так і з давальним (Dativ). Це одна з найважливіших тем рівня A2, яка допомагає точно описувати місцезнаходження та рух у просторі.

Коли прикметник стоїть перед іменником у німецькій мові, він повинен отримати відповідне закінчення. Це відмінювання прикметників — одна з характерних особливостей німецької граматики на рівні A2, яка потребує уваги та практики.

Після вивчення «слабкого» відмінювання прикметників після означеного артикля настав час для «змішаного» відмінювання — після неозначеного артикля (ein, eine). Це рівень A2, і хоча спочатку здається, що правил стало більше, насправді є проста логіка.

Підрядні речення — це один з найважливіших синтаксичних елементів німецької мови, і на рівні A2 ви вивчаєте перші два сполучники: weil (тому що) і dass (що). Головна особливість підрядних речень у німецькій — це позиція дієслова: воно переміщується в самий кінець речення.

Продовжуємо вивчення підрядних речень на рівні A2. Якщо weil і dass ви вже знаєте, час познайомитися з двома новими сполучниками: wenn (якщо / коли) і ob (чи). Обидва вони, як і всі підрядні сполучники, переміщують дієслово в кінець речення.

Порівняльна форма (Komparativ) дозволяє порівнювати людей, предмети та дії: «він вищий», «це краще», «вона бігає швидше». Це рівень A2, і без цієї форми ви не зможете повноцінно описувати і порівнювати реальні речі.

Superlativ — це найвищий ступінь порівняння прикметників та прислівників: «найкращий», «найшвидший», «найбільше». Ця форма органічно доповнює Komparativ (порівняльну форму), яку ви вже знаєте з рівня A2.

Прийменники зі знахідним відмінком (Präpositionen mit Akkusativ) — важлива тема рівня A2. На відміну від прийменників, які вимагають давального відмінка, прийменники цієї групи завжди керують знахідним відмінком (Akkusativ). Їх небагато, тому їх легко вивчити напам'ять.

Прийменники з давальним відмінком (Präpositionen mit Dativ) — важлива тема рівня A2. Ця група прийменників завжди вимагає після себе давального відмінка (Dativ), і запам'ятати їх необхідно, щоб правильно відмінювати артиклі та займенники після них.

Порядкові числівники (Ordinalzahlen) вивчаються на рівні A2 і є необхідними для повсякденного спілкування. Вони використовуються для вираження порядку (перший, другий, третій...), дат (перше вересня, третє квітня), займаних місць у змаганнях, поверхів у будівлях та в багатьох інших ситуаціях.

На рівні B1 ви знайомитеся з Präteritum — простим минулим часом у німецькій мові. Хоча Perfekt є основним часом для розповіді про минуле в розмовній мові, дієслова sein і haben є особливими: навіть у розмовній мові німці надають перевагу їхнім формам Präteritum, а не Perfekt.

Модальні дієслова — können, müssen, wollen, dürfen, sollen, mögen — мають свою особливість у минулому часі: для них завжди використовується Präteritum, навіть у розмовній мові. Форми Perfekt від модальних дієслів (Ich habe gekonnt) звучать незграбно і майже не вживаються в повсякденному мовленні.

Після вивчення Präteritum дієслів sein, haben та модальних дієслів настав час розширити ваші знання і вивчити Präteritum правильних (слабких) дієслів. Це рівень B1, і ця форма насамперед вживається в письмовій мові, журналістиці, художній літературі та офіційних розповідях.

Після правильних дієслів настав час для найскладнішої частини Präteritum — неправильних (сильних) дієслів. Вони не додають суфікс -te, а змінюють корінний голосний основи. Ці форми потрібно запам'ятовувати, адже єдиного правила для їх утворення не існує.

Futur I — це граматична форма майбутнього часу в німецькій мові, яка утворюється за допомогою допоміжного дієслова werden у теперішньому часі + інфінітив основного дієслова. Це рівень B1, і знання цієї форми суттєво розширює ваші можливості.

Родовий відмінок (Genitiv) — четвертий і останній відмінок у системі відмінків німецької мови. На рівні B1 ви нарешті завершуєте вивчення всіх чотирьох відмінків. Genitiv передусім виражає приналежність (чиї? чого?) і вживається після певних прийменників.

Відносні речення (Relativsätze) — це підрядні речення, які уточнюють або описують іменник у головному реченні. Ви вже знаєте підрядні речення з weil, dass, wenn — відносні речення є їхнім природним розвитком на рівні B1.

Кон'юнктив II з конструкцією würde + інфінітив — це одна з найважливіших граматичних структур рівня B1, яка дозволяє говорити про гіпотетичні, уявні або нереальні ситуації. Саме ця форма відповідає українському «б/би» у поєднанні з дієсловом: «я б прийшов», «він би допоміг».

На рівні B1 вивчення Кон'юнктиву II продовжується двома найважливішими синтетичними формами: wäre (умовна форма від sein — «бути») та hätte (умовна форма від haben — «мати»). Ці форми настільки часто вживаються, що їх потрібно запам'ятати як окремі слова — так само, як ми запам'ятовуємо «був би» та «мав би» в українській мові.

Пасивний стан (Passiv) — це граматична конструкція рівня B1, яка дозволяє зосередити увагу на дії або її результаті, а не на виконавці. В українській мові пасив виражається по-різному: «книгу читають», «двері відчиняють», «його всі люблять». У німецькій мові пасив у теперішньому часі утворюється за допомогою допоміжного дієслова werden у поєднанні з дієприкметником II (Partizip II).

Конструкція інфінітив із zu (Infinitiv mit zu) є важливою граматичною структурою рівня B1, яка дозволяє поєднувати дієслова, прикметники та іменники з наступним дієсловом у інфінітивній формі. В українській мові їй відповідає звичайний інфінітив після певних слів: «намагатися вчити», «важливо бути», «не хочеться працювати».

На рівні B1 ви вже знаєте зворотні займенники у знахідному відмінку (mich, dich, sich...). Тепер настає час освоїти зворотні займенники у давальному відмінку (Dativ): mir, dir, sich, uns, euch, sich. Ці форми вживаються у особливих ситуаціях — коли в реченні є і зворотний займенник, і пряме доповнення (об'єкт у знахідному відмінку).

Непряма мова (indirekte Rede) — це спосіб передати чиїсь слова або думки без прямого цитування. У рівні B1 ви вчитесь використовувати для цього Кон'юнктив I — особливий спосіб дієслова, який сигналізує, що мовець переказує чужі слова, а не стверджує їх від себе. Це важлива відмінність від дійсного способу.

Вміння висловлювати протиставлення та допустові відносини — важлива навичка рівня B1. У німецькій мові для цього служать два основних засоби: obwohl (хоча, незважаючи на те, що) і trotzdem (проте, тим не менше, незважаючи на це). Вони дозволяють будувати складні речення, де одна частина суперечить або не відповідає очікуванням іншої.

Часові підрядні речення (temporale Nebensätze) — важлива тема рівня B1, яка дозволяє точно описувати часові відношення між подіями: що відбулося раніше, що одночасно, що після чого, що почалося в якийсь момент і ще не закінчилося. Це саме ті конструкції, без яких неможливо розповісти складнішу історію або описати послідовність подій.

Цільові речення (Finalsätze) вивчаються на рівні B1 і служать для вираження мети або намірення. German має дві основні конструкції для цього: um...zu + інфінітив і damit + підрядне речення. Вибір між ними залежить від одного ключового питання: чи однакові підмети в обох частинах речення?

N-відмінювання (N-Deklination) — одна з важливих граматичних тем рівня B1. Ця група включає особливий клас іменників — переважно чоловічого роду — які у всіх відмінках, крім називного однини, отримують суфікс -n або -en. Це так звані «слабкі іменники» (schwache Maskulina або n-Maskulina).

Давноминулий час, або Plusquamperfekt — це граматична категорія рівня B2, яка описує дію, що відбулась раніше за іншу минулу дію. Якщо в розповіді є дві минулі події, і одна передує іншій — саме для першої (більш ранньої) використовується Plusquamperfekt.

На рівні B2 вивчення пасивного стану поглиблюється: після теперішнього часу настає час освоїти пасив у минулих часах — Präteritum і Perfekt. Ці форми дозволяють розповідати про події, що відбулись у минулому, з акцентом на процесі чи результаті, а не на виконавці.

Кон'юнктив II в минулому часі (Konjunktiv II Vergangenheit) — одна з ключових структур рівня B2, яка дозволяє говорити про нереальні або гіпотетичні ситуації в минулому. Це відповідає українським конструкціям на зразок «я б цього не зробив», «якби я знав раніше», «він би прийшов».

Умовні речення — це конструкції, в яких одна частина виражає умову, а інша — наслідок. На рівні B2 ви опановуєте нереальні умовні речення: тип 2 (нереальна умова в теперішньому) і тип 3 (нереальна умова в минулому). На відміну від типу 1 (реальні умови), ці конструкції описують ситуації, яких немає або не було насправді.

Futur II — це граматична форма рівня B2, яка описує дію, завершену до певного моменту в майбутньому, або виражає припущення щодо минулого чи теперішнього. Хоча ця форма вживається рідше, ніж Futur I, її знання суттєво збагачує мовлення і є необхідним для рівня B2 і вище.

На рівні B2 вивчається одна з виразних особливостей німецької мови: вживання Partizip I (дієприкметника теперішнього часу) як прикметника перед іменником. Ця конструкція дозволяє стисло й точно описувати людей, предмети та явища через їх активну ознаку чи поточну дію.

На рівні B2 ви вже знаєте Partizip II як частину перфектних і пасивних конструкцій. Тепер час опанувати ще одну важливу роль цієї форми — вживання Partizip II як прикметника перед іменником. Це дозволяє стисло і точно описувати предмети та явища через ознаку завершеної дії.

Розгорнуті дієприкметникові звороти (erweiterte Partizipialattribute) — одна з найхарактерніших і найскладніших конструкцій рівня B2 у німецькій мові. Вони дозволяють вставляти цілі описові блоки між артиклем і іменником, замінюючи підрядне відносне речення. Результат — стислий, але інформаційно насичений вираз.

Дієслово lassen є одним із найбагатозначніших і найпоширеніших слів у німецькій мові. На рівні B2 особливо важливим є його каузативне вживання: конструкція lassen + інфінітив виражає, що хтось доручає, дозволяє або змушує когось щось зробити. В українській мові цьому відповідають конструкції «дати постригти волосся», «замовити ремонт», «дозволити допомогти».

Номіналізація (Nominalisierung) — це перетворення дієслів або прикметників на іменники. Це одна з найпродуктивніших словотворчих процесів рівня B2 у німецькій мові, яка дозволяє значно збагатити мовлення і зробити його більш точним та виразним.

Статичний пасив (Zustandspassiv або sein-Passiv) — важлива граматична конструкція рівня B2, яку часто плутають із процесовим пасивом (werden-Passiv). Ця конструкція описує не процес (не «відбувається дія»), а результуючий стан після завершеної дії.

Порівняльні речення з als ob, als wenn і скороченою формою als + інвертоване дієслово — це конструкції рівня B2, які виражають нереальне або гіпотетичне порівняння. Ключовою ознакою є вживання Konjunktiv II: порівняння нереальне (і мовець знає про це), тому вживається не дійсний спосіб, а умовний.

На рівні C1 ви поглиблюєте знання Кон'юнктиву I, опановуючи повну систему форм для всіх осіб і дієслів. Якщо на рівні B1 ви вивчили базові форми (sei, habe, komme) для непрямої мови, то тепер важливо знати всі особові форми та розуміти, коли застосовуються замінні форми (Ersatzformen) — тобто коли форма Кон'юнктиву I збігається з дійсним способом і потрібно замінити її Кон'юнктивом II.

На рівні C1 важливо вміти не лише правильно будувати пасивні конструкції, а й знати їх альтернативи — граматичні структури, які передають пасивне або узагальнено-активне значення без використання werden. Ці альтернативи дозволяють урізноманітнити текст, уникнути монотонності і звучати більш природно у різних стилях мовлення.

На рівні C1 ви вже чудово знаєте модальні дієслова в їх об'єктивному вживанні: können (вміти, мати можливість), müssen (мусити), dürfen (мати дозвіл) і т.д. Тепер час опанувати суб'єктивне вживання модальних дієслів — коли вони виражають не обов'язок чи дозвіл, а припущення, оцінку вірогідності або висновок мовця.

На рівні C1 ви поглиблюєте знання простого минулого часу (Präteritum), вивчаючи його літературне вживання — тобто послідовне і повне використання Präteritum у письмових оповідях, романах, новелах та інших наративних текстах. Якщо в побутовій мові Präteritum обмежується лише war, hatte, wollte і кількома модальними дієсловами, то в письмовій художній і публіцистичній мові він є основним часом розповіді.

Функціональні дієслівні конструкції (Funktionsverbgefüge, скорочено FVG) — це стійкі поєднання іменника (зазвичай у формі прийменникового відмінку) з «порожнім» дієсловом, яке саме по собі майже не несе значення, але граматично завершує вираз. Типові приклади: in Betracht ziehen (брати до уваги), zur Verfügung stellen (надавати), in Anspruch nehmen (використовувати, звертатися).

Іменниково-дієслівні колокації (Nomen-Verb-Verbindungen) — це стійкі поєднання іменника з певним дієсловом, характерні для офіційного та ділового мовлення рівня C1. Хоча вони схожі на функціональні дієслівні конструкції (FVG), різниця полягає в тому, що у колокаціях дієслово несе більш чітке лексичне значення, а іменник може відмінюватися і вживатися з різними означеннями.

На рівні C1 базові сполучники (weil, dass, obwohl, wenn) — вже давно засвоєний інструментарій. Тепер настає час опанувати просунуті сполучники і зв'язувальні слова, які дозволяють будувати більш точні, логічно насичені та стилістично виразні тексти. Серед них: indem (за допомогою / тим що), infolgedessen (внаслідок цього), zumal (тим більше що), sofern (за умови що), insofern als (оскільки, в тому сенсі що), anstatt dass (замість того щоб).

На рівні C1 ви вже добре знаєте відмінювання прикметників після означеного артикля (слабке) і неозначеного артикля (змішане). Тепер час опанувати третій тип — сильне відмінювання (starke Deklination), яке вживається, коли перед прикметником немає жодного артикля або займенника, що показує рід і відмінок.

Віддієслівні іменники з доповненнями (Verbalsubstantive mit Ergänzungen) — це одна з найскладніших і найелегантніших конструкцій сучасної німецької мови, яка відповідає рівню C1. Це явище полягає в тому, що іменник, утворений від дієслова, зберігає при собі ті самі доповнення, які мало б це дієслово у реченні. Наприклад, дієслово lesen (читати) керує об'єктом у знахідному відмінку: das Buch lesen (читати книгу). Коли ми утворюємо іменник das Lesen, він може зберігати свій об'єкт, але вже у родовому відмінку: das Lesen des Buches (читання книги).

Конструкція подвійного інфінітива (Ersatzinfinitiv або doppelter Infinitiv) — характерна особливість German граматики рівня C1, яка виникає при утворенні складних часів (Perfekt, Plusquamperfekt) від модальних дієслів і деяких перцептивних дієслів. Замість звичного дієприкметника (Partizip II) в цих випадках вживається інфінітив — звідси і назва «подвійний інфінітив».

Піднесений літературний стиль (gehobener literarischer Stil) — це вершина мовної майстерності рівня C2, який включає в себе формальні, архаїчні та поетичні конструкції, що надають тексту особливої витонченості й урочистості. Ці засоби ви зустрінете в класичній німецькій літературі, поезії, урочистих промовах і деяких публіцистичних текстах.

Офіційна і юридична мова (Amts- und Rechtssprache) — це особливий функціональний стиль німецької мови рівня C2, який характеризується надзвичайно специфічною лексикою, синтаксисом і стилістикою. З нею стикаються всі, хто живе або працює в Німеччині, Австрії чи Швейцарії: при заповненні форм, зверненнях до держорганів, підписанні договорів, вивченні законів і нормативних актів.

Академічна мова (Wissenschaftssprache) — це функціональний стиль рівня C2, що використовується в наукових статтях, дисертаціях, монографіях, наукових доповідях і підручниках. Її засвоєння є абсолютно необхідним для тих, хто навчається або досліджує в German-мовних університетах, або ж хоче читати оригінальну наукову літературу.

Модальні частки (Modalpartikeln) — це, мабуть, одна з найскладніших і найцікавіших особливостей German мови, яку ніяк не передати дослівним перекладом. На рівні C2 ви вже знайомі з базовими частками, але тепер час опанувати їхні тонкі значення, комбінації між собою та конотаційні відтінки, які роблять вашу мову по-справжньому автентичною.

Незважаючи на поширену думку, що German має жорсткий порядок слів, на рівні C2 стає очевидним: German мова насправді надає мовцю великі можливості для варіювання порядку слів із метою смислового наголосу, тематизації та фокусування. Вільний порядок слів для вираження наголосу (freie Wortstellung zur Betonung) — це тема, яка відрізняє справжніх майстрів від тих, хто просто «говорить правильно».

Складні синтаксичні конструкції (komplexe Satzgefüge) — вершина граматичного рівня C2, яка включає в себе багаторівневе підрядне речення, нагромадження відносних підрядних і вишукану гіпотаксис (підрядність). Ці структури є відмінними рисами наукової мови, класичної літератури, філософських текстів і досконалого публіцистичного письма.

Стильові рівні та регістри (Stilebenen und Register) — це вміння рівня C2 розпізнавати й доцільно використовувати різні варіанти German мови залежно від комунікативної ситуації. German мова охоплює широкий діапазон від найвищого формального реєстру (урочиста промова, юридичний документ) до найнижчого розмовного (молодіжний сленг, діалект), і між цими полюсами — безліч градацій.

Ідіоми та сталі вирази (Idiomatik und Redewendungen) — це вершина мовного рівня C2, яка відрізняє носія мови від навіть дуже грамотного іноземця. German мова надзвичайно багата на ідіоматичні вирази: деякі з них мають тисячолітню історію, інші — нові міські кальки, і всі разом вони роблять мову живою, образною і культурно насиченою.