Граматика китайська

Піньїнь (拼音, pīnyīn) — офіційна латинізована система запису китайської вимови. Ініціали (声母, shēngmǔ) — це початкові приголосні звуки складу. В мандаринській китайській є 21 ініціаль, і їх засвоєння є фундаментом для правильної вимови.

Фінальні (韵母, yùnmǔ) — це голосні та голосні сполучення в китайському складі. Якщо ініціаль — це «початок» складу, то фіналь — це його «серцевина» і «кінець». Усі китайські склади мають фіналь, але не всі мають ініціаль. Розуміння фінальних є ключовим для читання піньїню і правильної вимови.

Мандаринська китайська — тональна мова: висота і рух голосу при вимові складу визначають значення слова. Без засвоєння тонів спілкування стає неможливим — одне і те ж звукосполучення з різним тоном означає абсолютно різні речі. У мандаринській є чотири основних тони і один нейтральний (п'ятий).

Зміни тонів (变调, biàndiào) — це явище, коли тон складу змінюється залежно від того, який тон стоїть поруч. Це не виключення з правил, а закономірні зміни, необхідні для природного й плавного звучання мовлення. Найважливіші правила — зміна третього тону і зміни слів 不 (bù) і 一 (yī).

Китайські ієрогліфи (汉字, hànzì) — одна з найдавніших писемних систем у світі, якій понад 3000 років. На відміну від алфавітних систем, кожен ієрогліф передає значення (і часто — вимову через компоненти). Сучасна китайська використовує спрощені ієрогліфи (简体字, jiǎntǐzì) в КНР і традиційні (繁体字, fántǐzì) на Тайвані і в Гонконгу.

Радикали (部首, bùshǒu) — це семантичні ключі, що входять до складу ієрогліфів і вказують на їхню смислову категорію. Знання радикалів — один з найефективніших способів прискорити вивчення ієрогліфів. Замість того щоб запам'ятовувати кожен символ як унікальний малюнок, ви вчитесь розпізнавати «будівельні блоки» і їхні значення.

Особисті займенники (人称代词, rénchēng dàicí) — одна з найпростіших тем китайської граматики для україномовних студентів. На відміну від української, китайські займенники не змінюються за відмінками. Немає різниці між «я» і «мені», «він» і «його» — форма завжди однакова. Додайте 的 (de) — і отримаєте присвійний займенник.

Китайська мова має порядок слів Підмет — Присудок — Додаток (ППД), схожий на українську і англійську. Але є суттєві відмінності: дієслова не змінюються за особами, числами чи часами, а час і обставини дії ставляться ПЕРЕД дієсловом (а не після, як в українській).

Дієслово 是 (shì) означає «бути», «є» і використовується для вираження тотожності або класифікації: «А є Б». Це одне з перших дієслів, яке вчать у китайській. На відміну від прикметникових присудків, де 是 не вживається, 是 потрібне, коли А і Б — іменники або займенники.

Дієслово 有 (yǒu) в китайській виконує дві функції: виражає наявність (є/існує) і володіння (мати). Це важлива відмінність від інших дієслів: заперечення 有 завжди 没有, а не 不有. Ця частина граматики є одним із перших кроків у вивченні китайської.

В китайській мові прикметники можуть виступати присудком речення без дієслова-зв'язки «бути/є». Але з однослівними прикметниками зазвичай ставлять 很 (hěn — «дуже»). Важливо: 很 тут є скоріше граматичним маркером, а не завжди має своє пряме значення «дуже». Без 很 речення часто звучить як порівняння або незакінчена думка.

Китайська має два основних заперечних слова: 不 (bù) і 没/没有 (méi/méiyǒu). Вони не є взаємозамінними — кожне вживається в своїх контекстах. Розуміння різниці між ними є одним з перших важливих граматичних кроків у вивченні китайської.

Один з найпростіших аспектів китайської граматики — утворення загальних питань (так/ні). Достатньо взяти будь-яке стверджувальне речення і додати в кінець частку 吗 (ma) — і воно стане питанням. Порядок слів не змінюється, ніякої інверсії! Це суттєво відрізняється від багатьох європейських мов.

Питальні слова (疑问词, yíwèncí) в китайській мають важливу особливість: вони залишаються на своєму звичайному місці в реченні і не переносяться на початок, як це відбувається в українській або англійській. Якщо в звичайному реченні іменник або місце стоїть на певній позиції — питальне слово займає саме цю позицію.

Вказівні займенники (指示代词, zhǐshì dàicí) в китайській прості та логічні: 这 (zhè) вказує на щось близьке («цей/ця/це/ці»), 那 (nà) — на щось далеке («той/та/те/ті»). Вони не змінюються за родом або числом, але перед іменниками поєднуються з лічильними словами.

Числова система китайської — одна з найлогічніших і регулярніших серед усіх мов. Числа від 11 до 99 утворюються за простою схемою без жодних виключень. Вивчивши числа від 1 до 10, ви можете легко рахувати до 99 і далі. Єдина тонкість — різниця між 二 (èr) і 两 (liǎng).

Лічильні слова, або класифікатори (量词, liàngcí) — одна з ключових відмінностей китайської від слов'янських мов. В китайській між числом (або вказівним займенником) і іменником ЗАВЖДИ стоїть лічильне слово. Не можна сказати «три книги» без класифікатора — потрібно «три [томи] книги». Кожна категорія предметів має свій класифікатор.

Часові слова і вирази (时间词, shíjiāncí) у китайській займають фіксовану позицію — вони стоять ПЕРЕД дієсловом (або на початку речення перед підметом). Це жорстке правило. Китайська не має граматичних часів дієслова — замість них використовуються часові слова і аспектні частки.

Слова місця (方位词, fāngwèicí) вказують на просторове розташування: вгорі, знизу, всередині, ззовні тощо. В китайській вони є окремими словами (а не префіксами чи прийменниками) і стоять ПІСЛЯ іменника, а не перед ним. Це суттєво відрізняється від української.

Слово 在 (zài) — одне з найважливіших і найчастіших слів у китайській мові. Воно вживається для вираження місцезнаходження («бути де-небудь») і як маркер місця перед дієсловом («робити щось десь»). Важливо також розуміти різницю між 在 і 有 — обидва стосуються місця, але зі зворотним порядком елементів.

Дієслова (动词, dòngcí) в китайській мові не змінюються за особами, числами чи часами. Одна форма — для всіх. Це робить засвоєння дієслів набагато простішим, ніж в українській, де кожне дієслово має десятки форм. Натомість, значення часу і виду передається аспектними частками та часовими словами.

Модальні дієслова (能愿动词, néngyuàn dòngcí) в китайській стоять безпосередньо перед основним дієсловом і виражають можливість, вміння, дозвіл, бажання або обов'язок. Так само, як в українській «можу», «хочу», «повинен» — китайські 能, 会, 可以, 要, 想, 应该. Форма модального дієслова не змінюється.

Китайська система вітань відрізняється від української. Деякі вирази буквально перекладаються як питання («Ти добрий?» = 你好？), інші — як констатація факту. Важливо знати не лише самі слова, а й відповідні реакції та ситуації вживання.

Поняття «的字结构（领属）» (的 для належності) є важливою граматичною темою початковий (A1) рівня китайської мови. Частка 的 (de) позначає належність і означення: 我的书 («моя книжка»), 中国的文化 («культура Китаю»). У близьких родинних або особистих зв’язках її можна опускати.

Поняття «介词» є важливою граматичною темою рівня A1 у китайській мові. Поширені прийменники: 从 (з / від), 到 (до / аж до), 向 (у напрямку до), 对 (щодо / до), 跟 (з), 给 (для / комусь), 离 (від, дистанція). Прийменники ставляться перед своїм додатком.

Поняття «基本连词» є важливою граматичною темою рівня A1 у китайській мові. Прості сполучники: 和 (і, для іменників), 也 (також), 都 (усі / обидва), 还 (також / ще), 又 (знову / і), 或者 (або). 和 не поєднує цілі частини речення.

Поняття «常用副词» є важливою граматичною темою рівня A1 у китайській мові. Прислівники ставляться перед дієсловом: 很 (дуже), 太 (занадто), 真 (справді), 就 (тоді / саме), 才 (лише тоді / тільки), 已经 (вже), 常常 (часто), 一直 (постійно / безперервно).

Поняття «家庭称谓» (Родинні назви) є важливою граматичною темою початковий (A1) рівня китайської мови. Китайська розрізняє родичів по батьківській і материнській лінії, а також старших і молодших родичів. 爸爸/妈妈 («тато/мама»), 哥哥/姐姐 («старший брат/старша сестра»), 弟弟/妹妹 («молодший брат/молодша сестра»).

Поняття «钱和购物» (Гроші та покупки) є важливою граматичною темою початковий (A1) рівня китайської мови. Валюта: 元/块 (юань), 角/毛 (цзяо), 分 (фень). Фрази для покупок: 多少钱 («скільки коштує»), 太贵了 («занадто дорого»), 便宜一点 («дешевше», «зробіть дешевше»).

Поняття «天气和季节» (погода та пори року) є важливою граматичною темою початковий (A1) рівня китайської мови. Погода: 天气 («погода»), 热/冷 («спекотно/холодно»), 下雨/下雪 («іде дощ/іде сніг»). Пори року: 春天, 夏天, 秋天, 冬天 («весна, літо, осінь, зима»).

Поняття «动态助词「了」» (了 для завершеної дії) є важливою граматичною темою елементарний (A2) рівня китайської мови. Аспектна частка 了 після дієслова позначає завершену дію: 我吃了 («я поїв»). Вона відрізняється від 了 наприкінці речення, яке виражає зміну стану. Обидва типи можуть поєднуватися.

Поняття «语气助词「了」» (了 для зміни стану) є важливою граматичною темою елементарний (A2) рівня китайської мови. 了 наприкінці речення позначає нову ситуацію або зміну стану: 下雨了 («почався дощ / тепер дощить»). Також уживаються 太...了 («занадто...»), 快要...了 («ось-ось...»). Це відрізняється від дієслівного 了.

Поняття «动态助词「过」» (过 для досвіду) є важливою граматичною темою елементарний (A2) рівня китайської мови. Аспектна частка 过 після дієслова позначає минулий досвід: 我去过中国 («я бував у Китаї»). Заперечення: 没...过. Наголос робиться на тому, що такий досвід був.

Поняття «动态助词「着」» (着 для тривалого стану) є важливою граматичною темою елементарний (A2) рівня китайської мови. Аспектна частка 着 після дієслова позначає тривалий стан або спосіб дії: 门开着 («двері відчинені»), 他站着 («він стоїть»). Для дій у процесі часто вживається 正在...呢.

Поняття «正在进行» (在 для тривалої дії) є важливою граматичною темою елементарний (A2) рівня китайської мови. 在/正在 + дієслово позначає дію в процесі: 我在吃饭 («я їм»). Часто поєднується з кінцевою часткою 呢. За змістом це подібно до англійської форми -ing.

Поняття «比较句» є важливою граматичною темою рівня A2 у китайській мові. Порівняльна модель: A 比 B + прикметник. У порівнянні не вживають 很. Для значення «більш» використовують 更. Слова ступеня: 一点儿, 多了, 得多.

Поняття «结果补语» (Result Complements) є важливою граматичною темою елементарний (A2) рівня китайської мови. Verb + result complement shows outcome: 看见 (see-perceive), 听懂 (listen-understand), 做完 (do-finish). Complements: 完, 好, 到, 见, 懂, 错.

Поняття «趋向补语» є важливою граматичною темою рівня A2 у китайській мові. Модель дієслово + напрямок виражає рух: 来/去 (приходити / йти), 上/下 (вгору / вниз), 进/出 (всередину / назовні), 回 (назад). Складені форми: 上来, 下去, 进来, 出去.

Поняття «程度补语「得」» (得 для ступеня/способу дії) є важливою граматичною темою елементарний (A2) рівня китайської мови. Модель дієслово + 得 + опис показує ступінь або спосіб виконання дії: 说得很好 («говорить дуже добре»), 跑得快 («бігає швидко»). Заперечення: 得不... Додаток переноситься перед дієслово.

Поняття «的地得区别» (的/地/得 Distinction) є важливою граматичною темою елементарний (A2) рівня китайської мови. Three 'de' particles: 的 (noun modifier), 地 (adverb marker before verb), 得 (complement marker after verb). Sound same, different functions.

Поняття «把字句» є важливою граматичною темою рівня A2 у китайській мові. Конструкція 把 + додаток + дієслово (+ додаток / результат) показує дію над об'єктом. Додаток має бути означеним. Дієслово зазвичай потребує додаткового елемента, наприклад: 把书放在桌子上。

Поняття «被字句» (пасив із 被) є важливою граматичною темою елементарний (A2) рівня китайської мови. Пасив із 被 має схему: підмет + 被 (+ виконавець дії) + дієслово. Часто він натякає на негативний результат. Виконавець дії необовʼязковий. 叫/让 також можуть уживатися для пасиву або каузативу.

Поняття «连词» є важливою граматичною темою рівня A2 у китайській мові. Слова-зв'язки: 和 (і, для іменників), 但是/可是 (але), 因为...所以 (тому що... тому), 虽然...但是 (хоча... але), 如果...就 (якщо... то).

Поняття «可能补语» (потенційні комплементи) є важливою граматичною темою середній (B1) рівня китайської мови. Дієслово + 得/不 + комплемент виражає здатність або можливість: 看得见 («можу бачити»), 听不懂 («не можу зрозуміти на слух»). Ствердна форма має 得, заперечна — 不. Це дуже поширена модель.

Поняття «形容词补语» є важливою граматичною темою рівня B1 у китайській мові. Модель Verb + 得 + прикметникова фраза виражає стан або інтенсивність: 热得受不了 (так спекотно, що неможливо витерпіти), 高兴得跳起来 (так зрадів, що підскочив).

Поняття «话题句» (структура тема-коментар) є важливою граматичною темою середній (B1) рівня китайської мови. Тема виноситься на початок для наголосу: тема + коментар. Темою може бути додаток, час або місце. 这本书我看过 означає «цю книгу я вже читав». Це поширено в китайській.

Поняття «连动句» (послідовні дієслівні конструкції) є важливою граматичною темою середній (B1) рівня китайської мови. Кілька дієслів ідуть послідовно: 去商店买东西 («піти до магазину купити речі»). Дієслова мають спільний підмет і відбуваються по порядку. Це поширена модель для вираження мети.

Поняття «兼语句» (півотальні конструкції) є важливою граматичною темою середній (B1) рівня китайської мови. Підмет + V1 + особа + V2: 让/叫/请 («змусити/попросити»), 帮 («допомогти»). Додаток першого дієслова стає підметом другого: 我请他吃饭 («я запрошую його поїсти»).

Поняття «定语从句» (відносні підрядні з 的) є важливою граматичною темою середній (B1) рівня китайської мови. Означальна частина + 的 + іменник: підрядна частина стоїть перед іменником, на відміну від англійської. Наприклад: 我买的书 («книга, яку я купив»), 说中文的人 («людина, яка говорить китайською»).

Поняття «是...的句型» (конструкція 是...的) є важливою граматичною темою середній (B1) рівня китайської мови. 是...的 підкреслює обставини минулої дії: час, місце, спосіб або виконавця. Наприклад, 我是昨天来的 означає «я прийшов учора» з наголосом на часі. 是 можна опускати.

Поняття «重叠» є важливою граматичною темою рівня B1 у китайській мові. Повтор використовується для короткої або невимушеної дії (дієслово) чи для підсилення (прикметник): 看看 (кинути погляд), 高高的 (дуже високий). Типові моделі: AA, AABB, ABAB.

Поняття «时量和动量» (Тривалість і частотність) є важливою граматичною темою середній (B1) рівня китайської мови. Тривалість ставиться після дієслова: 学了三年 («навчався три роки»). Частотність виражається за допомогою 次/遍: 去过两次 («був двічі»). З додатком можливі моделі «дієслово + час + додаток» або «дієслово + додаток + дієслово + час».

Поняття «将来表达» є важливою граматичною темою рівня B1 у китайській мові. Майбутність виражають через 会 (буде, прогноз), 要 (збиратися, намір), 打算 (планувати), 准备 (готуватися), 快要...了 (ось-ось). Окремого майбутнього часу як такого немає.

Поняття «条件句» є важливою граматичною темою рівня B1 у китайській мові. Умовні конструкції: 如果...就 (якщо... то), 要是...就 (якщо... то, розмовне), 只要...就 (щойно / якщо тільки... то), 除非...才 (лише якщо не..., тільки тоді).

Поняття «最高级和等比» (найвищий ступінь і рівність) є важливою граматичною темою середній (B1) рівня китайської мови. Найвищий ступінь: 最 + прикметник («най-»). Рівність: A 跟 B 一样 + прикметник («A такий самий ..., як B»). Нерівність: A 没有 B + прикметник. Поступова зміна: 越来越.

Поняття «建议和祈使» (пропозиції та наказові форми) є важливою граматичною темою середній (B1) рівня китайської мови. Пропозиції: 吧 (мʼякше), 别 («не роби»), 应该 («слід»), 最好 («краще б»). Наказова форма з 请 («будь ласка»). Заборони утворюються з 不要/别.

Поняття «复合趋向补语» є важливою граматичною темою рівня B2 у китайській мові. Трискладові напрямкові додатки мають модель V + напрямок + 来/去. Розміщення додатка змінюється: 走进来, 拿出去. Також уживаються 起来 і 下去 в переносних значеннях.

Поняття «连...都/也» (Конструкція 连...都/也) є важливою граматичною темою вищий середній (B2) рівня китайської мови. Емфатичне «навіть»: 连...都/也 («навіть... також»). Конструкція підкреслює несподіване включення: 连他都知道 («навіть він знає»). Це сильна модель наголошення.

Поняття «越...越» (конструкція 越...越) є важливою граматичною темою вищий середній (B2) рівня китайської мови. Прогресивна відповідність: 越...越... означає «чим більше..., тим більше...». 越来越 означає «дедалі більше». Конструкція виражає поступове зростання або пропорційну зміну.

Поняття «其他被动式» (альтернативи пасиву) є важливою граматичною темою вищого середнього рівня (B2) китайської мови. Окрім 被, у китайській уживаються 叫/让 для значення «кимось» (часто з негативним відтінком), 给 у розмовному стилі, 受到 у формальному значенні «зазнати/отримати» та 遭到 у значенні «постраждати від». Також поширений смисловий пасив без окремого маркера.

Поняття «话语标记» (дискурсивні маркери) є важливою граматичною темою рівня вищий середній (B2) у китайській мові. Це зв'язки для складного дискурсу: 首先 («по-перше»), 其次 («по-друге»), 另外 («крім того»), 总之 («коротко кажучи»), 反正 («у будь-якому разі»), 既然...就 («оскільки... то»).

Поняття «固定结构» (Стійкі конструкції) є важливою граматичною темою вищий середній (B2) рівня китайської мови. Сталі моделі: 不但...而且 («не лише..., а й...»), 与其...不如 («замість того щоб..., краще...»), 无论...都 («хоч би..., усе одно/усі»), 除了...以外 («крім», «окрім»).

Поняття «间接引语» є важливою граматичною темою рівня B2 у китайській мові. Передавання чужих слів здійснюється через 说 (казати), 告诉 (повідомляти), 问 (питати), 觉得/认为 (вважати). Зсуву часу, як в англійській, немає. Пряму мову оформлюють двокрапкою та лапками.

Поняття «引申趋向补语» є важливою граматичною темою рівня B2 у китайській мові. Переносне вживання напрямкових додатків: 起来 (починати / здаватися), 下去 (продовжувати), 出来 (здогадатися, знайти рішення), 下来 (вщухати, заспокоюватися), 过来 (опритомніти).

Поняття «强调句型» (Моделі наголошення) є важливою граматичною темою вищий середній (B2) рівня китайської мови. Емфатичні структури: 就是 («саме», «просто»), протиставлення 才 і 就 («лише тоді» проти «вже»), 再...也 («хоч би як..., усе одно»), 一...就 («щойно..., одразу»).

Поняття «书面连接词» (Формальні сполучники) є важливою граматичною темою вищий середній (B2) рівня китайської мови. Писемні й формальні засоби зв’язку: 因此 («тому»), 然而 («однак»), 此外 («крім того»), 尽管 («попри»), 由于 («через», «з огляду на»), 从而 («тим самим»).

Поняття «文言成分» є важливою граматичною темою рівня C1 у китайській мові. Класичні елементи в сучасній китайській: 之 (的), 于 (在/对), 以 (用), 而 (і / але), 所 (те, що). Вони часто трапляються у формальному письмі, ідіомах і власних назвах.

Поняття «书面语» (Формальний писемний стиль) є важливою граматичною темою просунутий (C1) рівня китайської мови. Писемний регістр: 将 (формальний відповідник 把), 予以 («надати»), 进行 («проводити», «здійснювати»), 加以 («застосувати», «піддати»), 予 («дати»). Для нього характерні класичніші елементи й довші речення.

Поняття «成语» (Чотириієрогліфні ідіоми) є важливою граматичною темою просунутий (C1) рівня китайської мови. 成语 — сталі чотириієрогліфні вислови з класичним походженням. Вони часто алюзивні та метафоричні. Це важлива частина просунутої мовної вправності: 一举两得 («убити двох зайців одним пострілом»).

Поняття «修辞手法» (риторичні моделі) є важливою граматичною темою просунутий (C1) рівня китайської мови. Риторичні засоби: паралелізм (对仗), риторичні запитання, емфатичні конструкції та формальні завершення. Їх уживають у промовах, есе й офіційному письмі.

Поняття «商务中文» є важливою граматичною темою рівня C1 у китайській мові. Ділова лексика та конструкції: 合同 (контракт), 谈判 (вести переговори), 投资 (інвестувати). Сюди також належать формули для листування та мова ділових зустрічей.

Поняття «网络语言» (Інтернет-мова) є важливою граматичною темою просунутий (C1) рівня китайської мови. Китайська онлайн-мова: 666 («круто», «вражає»), 233 («сміх»), 不明觉厉 (скорочений вислів), омонімічні жарти та вирази на основі чисел. Лексика швидко змінюється.

Поняття «抽象语法» є важливою граматичною темою рівня C1 у китайській мові. Просунуті моделі: 以...为 (брати ... за), 有所 (мати певний ступінь), 加以 (застосовувати), 之所以...是因为 (причина в тому, що...). Це базові конструкції для формального письма.

Поняття «口语表达» є важливою граматичною темою рівня C1 у китайській мові. Розмовні моделі: 什么什么的 (і таке інше), V着V着 (поки щось робив...), 好不容易 (насилу, з великими труднощами), 怎么着 (ну і що / що таке), 得了 (досить).

Поняття «文言文基础» є важливою граматичною темою рівня C2 у китайській мові. Основи 文言文: інша граматика, інша лексика та односкладові слова. Це потрібно для читання класичних текстів, поезії та історичних документів.

Поняття «方言意识» є важливою граматичною темою рівня C2 у китайській мові. Основні групи діалектів: кантонська (粤语), уська (吴语 / Шанхай), мінь (闽语 / Hokkien), хакка (客家). Тут важливо розуміти регіональні відмінності, запозичення та вплив на стандартну мандаринську.

Поняття «新闻公文语体» (Новинний та офіційний стиль) є важливою граматичною темою досконалий (C2) рівня китайської мови. Журналістська й офіційна китайська: правила заголовків, пасивні конструкції, формальна лексика, політична термінологія. Вона потрібна для читання новин і державних документів.

Поняття «谚语俗语» (прислівʼя та приказки) є важливою граматичною темою досконалий (C2) рівня китайської мови. Народні прислівʼя (谚语), розмовні ідіоми (俗语) і двочастинні алегоричні вислови (歇后语) передають культурну мудрість, закладену в мові.

Поняття «文言文进阶» (Просунута літературна китайська) є важливою граматичною темою досконалий (C2) рівня китайської мови. Просунута літературна китайська: архаїчне заперечення (未/勿/莫/毋), питальні частки (乎/哉/耶), кінцеві частки речення (矣/焉) і класичні умовні конструкції.

Поняття «语体转换» (перемикання регістру) є важливою граматичною темою досконалий (C2) рівня китайської мови. Опанування перемикання регістру: 书面语 проти 口语, пари формальної та розмовної лексики, добір стилю до аудиторії й контексту. Ключові пари: 可以/行, 非常/特别.