Час та дати у валлійській мові
Amser a Dyddiadau
Огляд
Вміння говорити про час та дати є практичною навичкою рівня A1, необхідною для будь-якого повсякденного спілкування. У валлійській мові для позначення часу використовується особлива конструкція з "Mae hi'n... o'r gloch" (буквально "Вона є... годинник"), де погода і час виражаються через займенник "hi" (вона).
Дні тижня та місяці у валлійській мові мають самобутні назви, пов'язані з кельтською, латинською та англосаксонською традицією. Назви місяців часто відрізняються від назв в інших європейських мовах і мають валлійські корені (наприклад, Ionawr від "Ian", Chwefror від "Chwefr").
На відміну від української, де час позначається за допомогою числівників у поєднанні з "годиною", у валлійській конструкція є перифрастичною і будується навколо "bod" (бути) з займенником "hi" та числівником у родовому відмінку.
Як це працює
Позначення часу:
| Час | Валлійська | Примітка |
|---|---|---|
| 1:00 | Mae hi'n un o'r gloch | один = un (без чергування) |
| 2:00 | Mae hi'n ddau o'r gloch | dau → ddau (м'яке чергування) |
| 3:00 | Mae hi'n dri o'r gloch | tri → dri (м'яке чергування) |
| 4:00 | Mae hi'n bedwar o'r gloch | pedwar → bedwar |
| 5:00 | Mae hi'n bump o'r gloch | pump → bump |
| 12:00 | Mae hi'n ddeuddeg o'r gloch | deuddeg → ddeuddeg |
| пів | Mae hi'n hanner awr wedi... | пів на... |
| чверть | Mae hi'n chwarter wedi/i... | чверть після/до... |
Дні тижня:
| Валлійська | Значення |
|---|---|
| dydd Llun | понеділок |
| dydd Mawrth | вівторок |
| dydd Mercher | середа |
| dydd Iau | четвер |
| dydd Gwener | п'ятниця |
| dydd Sadwrn | субота |
| dydd Sul | неділя |
Місяці року:
| Валлійська | Значення |
|---|---|
| mis Ionawr | січень |
| mis Chwefror | лютий |
| mis Mawrth | березень |
| mis Ebrill | квітень |
| mis Mai | травень |
| mis Mehefin | червень |
| mis Gorffennaf | липень |
| mis Awst | серпень |
| mis Medi | вересень |
| mis Hydref | жовтень |
| mis Tachwedd | листопад |
| mis Rhagfyr | грудень |
Приклади в контексті
| Валлійська | Українська | Примітка |
|---|---|---|
| Mae hi'n dri o'r gloch. | Зараз третя година. | tri → dri після hi'n |
| dydd Llun | понеділок | назва дня |
| mis Ionawr | січень | mis = місяць |
| heddiw, yfory, ddoe | сьогодні, завтра, вчора | базові часові вирази |
| Mae hi'n hanner awr wedi pedwar. | Зараз пів на п'яту. | pів на четверту = wedi pedwar |
| Mae hi'n chwarter i bump. | Без чверті п'ять. | chwarter i = без чверті |
| Dydd Gwener ydy heddiw. | Сьогодні п'ятниця. | конструкція з ydy |
| ddoe yn y bore | учора вранці | ddoe + yn y + bore |
| yfory yn y prynhawn | завтра вдень | yfory + yn y + prynhawn |
| bob dydd Sadwrn | кожної суботи | bob + день тижня |
Типові помилки
Неправильно: Mae hi'n dau o'r gloch. Правильно: Mae hi'n ddau o'r gloch. Чому: Після "Mae hi'n" числівники зазнають м'якого чергування: dau → ddau, tri → dri, pedwar → bedwar, pump → bump.
Неправильно: Mae e'n tri o'r gloch. Правильно: Mae hi'n dri o'r gloch. Чому: Для позначення часу і погоди у валлійській завжди вживається займенник "hi" (вона), а не "e" (він).
Неправильно: dydd Sadwrn mae parti. Правильно: Mae parti dydd Sadwrn. або Ar ddydd Sadwrn mae parti. Чому: Порядок слів у валлійській — дієслово на початку речення (VSO). Назва дня може іти після дієслова або з прийменником "ar".
Неправильно: mis un (намагаючись сказати "перший місяць") Правильно: mis Ionawr або y mis cyntaf Чому: Місяці мають власні назви; порядковий числівник "cyntaf" (перший) для "першого місяця".
Особливості вживання
У розмовній валлійській для позначення часу "о'r gloch" (годинник, "of the clock") — обов'язковий елемент при вказуванні цілої години. Скорочено можна говорити: "am dri" (о третій), де "am" означає "о/об" при вказуванні часу.
Прийменник "am" вживається при позначенні конкретного часу: am wyth o'r gloch (о восьмій годині). Він також викликає м'яке чергування.
При позначенні "о котрій" (запит): "Faint o'r gloch ydy hi?" (Котра година? — буквально "Скільки годинника вона є?").
Поради для практики
Вивчайте час разом із чергуванням числівників: "Mae hi'n un", "Mae hi'n ddau", "Mae hi'n dri" — зверніть увагу, що un не зазнає чергування, а dau, tri, pedwar, pump — зазнають.
Запам'ятайте дні тижня у порядку: Llun, Mawrth, Mercher, Iau, Gwener, Sadwrn, Sul — і практикуйте їх щодня, кажучи, який зараз день.
Практикуйте часові вирази: "bore" (ранок), "prynhawn" (полудень/після полудня), "hwyr/nos" (вечір/ніч) — і будуйте речення на зразок "dydd Llun yn y bore" (у понеділок вранці).
Пов'язані теми
- Rhifau (Числівники)
- Presennol Arferol gyda Bod (Звичайний теперішній з bod)
- Treiglad Meddal (М'яке чергування)
Передумова
Числівники у валлійській мовіA1Більше концепцій рівня A1
Ця концепція іншими мовами
Порівняти всіма мовами
Хочете практикувати Час та дати у валлійській мові та більше граматики валлійська? Створіть безкоштовний акаунт для навчання з інтервальним повторенням.
Почати безкоштовно