Присвійні прикметники в англійській мові

Коротко

Слова my, your, his, her, its, our, their указують, кому або чому щось належить, і стоять перед іменником: my phone, their children. Їхня форма залежить від власника, а не від предмета: Anna and her brother, Mark and his sister. Перед такою конструкцією не ставлять a/an або the: правильно my car, а не the my car.

Огляд

Присвійні прикметники допомагають сказати «мій будинок», «її ім’я», «наша робота» або «їхні діти». Іменник — це слово, що називає людину, предмет, місце чи поняття: friend, key, city, idea. В англійській присвійне слово зазвичай розташоване безпосередньо перед іменником: my friend, your key, our city.

Це одна з базових тем рівня A1. Ці форми потрібні вже під час знайомства, розмови про сім’ю, дім, роботу та особисті речі. Вони також тісно пов’язані з особовими займенниками: I → my, she → her, they → their.

Назва «присвійні прикметники» зручна для навчання, хоча в сучасних граматиках їх часто називають присвійними визначниками: вони визначають, про чий саме іменник ідеться. Для практичного вживання важливіше запам’ятати просте правило: форма + іменник.

Як це працює

Основні форми

Хто є власником	Особовий займенник	Присвійна форма	Приклад	Значення
я	I	my	my bag	моя сумка
ти / ви	you	your	your bag	твоя / ваша сумка
він	he	his	his bag	його сумка
вона	she	her	her bag	її сумка
воно; тварина або річ	it	its	its name	його / її назва
ми	we	our	our bag	наша сумка
вони	they	their	their bag	їхня сумка

Форми не змінюються за числом чи родом іменника. Порівняйте:

• my book — моя книжка;
• my books — мої книжки;
• her son — її син;
• her daughter — її донька;
• her children — її діти.

Отже, не потрібно добирати різні англійські відповідники до українських мій, моя, моє, мої: в усіх цих випадках уживається my.

Форма залежить від власника

Щоб вибрати між his, her, its і their, треба подивитися не на предмет, а на того, кому він належить:

• Tom loves his job. — Том любить свою роботу.
• Maria loves her job. — Марія любить свою роботу.
• The company changed its policy. — Компанія змінила свою політику.
• Tom and Maria love their jobs. — Том і Марія люблять свою роботу.

Українське свій / своя / своє / свої змінюється відповідно до наступного слова, але англійська обирає форму за підметом — тим, хто виконує дію. Тому свій у перекладі може стати my, your, his, her, its, our або their:

Українська думка	Англійська конструкція
Я люблю свою роботу.	I love my job.
Вона любить свою роботу.	She loves her job.
Ми любимо свою роботу.	We love our job.

Місце в реченні

Базова схема така:

присвійний прикметник + інші означення + іменник

• my new laptop — мій новий ноутбук;
• her two younger brothers — її два молодші брати;
• our first English lesson — наш перший урок англійської.

Присвійна форма займає позицію, у якій міг би стояти артикль a/an або the. Тому їх не поєднують:

• a house — якийсь будинок;
• the house — конкретний будинок;
• my house — мій будинок.

Правильно: This is my house. Неправильно: This is the my house.

Якщо перед іменником стоїть this, that, these або those, присвійний прикметник також зазвичай не додають у ту саму позицію. Замість this my book кажуть this book of mine або, на початковому рівні, просто my book.

Присвійний прикметник не замінює іменник

My, your, his, her, its, our, their зазвичай потребують іменника після себе:

• This is my book. — Це моя книжка.
• This book is mine. — Ця книжка моя.

У другому реченні mine — присвійний займенник, тобто слово, яке саме замінює конструкцію my book. Основні пари такі: my → mine, your → yours, his → his, her → hers, our → ours, their → theirs. Форма its майже не вживається самостійно як присвійний займенник.

Приклади в контексті

Англійською	Українською	Пояснення
This is my house.	Це мій будинок.	My указує на того, хто говорить.
Is that your coat?	То твоя куртка?	Your може означати «твій» або «ваш».
Daniel can't find his keys.	Деніел не може знайти свої ключі.	Власник — чоловік, тому his.
Her name is Anna.	Її звати Анна.	Дослівна англійська будова: «Її ім’я — Анна».
The cat is eating its food.	Кіт їсть свій корм.	Its стосується тварини, стать якої тут неважлива.
Our train leaves at eight.	Наш поїзд відправляється о восьмій.	Our охоплює мовця та ще когось.
Their children are at school.	Їхні діти в школі.	Множина іменника не змінює форму their.
I wash my hands before dinner.	Я мию руки перед вечерею.	Англійська часто називає власника частини тіла там, де українська його опускає.
Sofia is talking to her manager.	Софія розмовляє зі своєю керівницею.	Українське «своєю» передається формою her.
We invited our neighbours for coffee.	Ми запросили своїх сусідів на каву.	Форма визначається підметом we.
The museum has changed its opening hours.	Музей змінив години роботи.	Установа як одне ціле позначається it / its.
Someone left their umbrella here.	Хтось залишив тут свою парасолю.	Their природно вживають, коли стать людини невідома.
Emma and Leo sold their old car.	Емма й Лео продали свою стару машину.	Спільні власники — they, отже their.
My brother loves his job, but I don't like my job.	Мій брат любить свою роботу, а я свою не люблю.	У різних частинах речення власники різні.

Типові помилки

1. Додавати артикль перед присвійною формою

• Неправильно: She is the my friend.
• Правильно: She is my friend.
• Чому: my уже визначає іменник, тому артикль the не потрібен.

2. Орієнтуватися на рід предмета, а не власника

• Неправильно: Anna loves his new job.
• Правильно: Anna loves her new job.
• Чому: робота не має граматичного роду в англійській. Форму her обираємо тому, що робота належить Анні.

3. Плутати its та it's

• Неправильно: The dog is in it's bed.
• Правильно: The dog is in its bed.
• Чому: its означає «його / її» для тварини, речі або організації. It's — це скорочення від it is або it has: It's cold; It's been a long day.

Корисна перевірка: якщо замість it's не можна підставити it is або it has, найімовірніше, потрібне its.

4. Перекладати українське «свій» словом own

• Неправильно: I like own apartment.
• Правильно: I like my apartment.
• Також можливо: I like my own apartment.
• Чому: звичайне «свій» передається формою my / your / his / her / our / their. Слово own лише підсилює значення «власний» і потребує присвійного слова перед собою.

5. Уживати форму особового займенника перед іменником

• Неправильно: We house is small.
• Правильно: Our house is small.
• Чому: we є підметом («ми»), а перед іменником потрібне our («наш»).

6. Залишати присвійний прикметник без іменника

• Неправильно: This seat is my.
• Правильно: This is my seat. / This seat is mine.
• Чому: my стоїть перед іменником; без іменника потрібна самостійна форма mine.

Особливості вживання

Your для однієї та кількох осіб

Your може означати і «твій», і «ваш», і «ваші». Англійська форма не показує ні кількості адресатів, ні ступеня ввічливості:

• What is your name? — Як тебе звати? / Як вас звати?
• Please open your books. — Будь ласка, відкрийте свої книжки.

Значення зазвичай зрозуміле із ситуації. У розмовній мові різних регіонів існують уточнювальні форми на позначення множини, але в нейтральній англійській достатньо your.

Частини тіла й особисті речі

Українською природно сказати «Я заплющив очі» або «Вона підняла руку». Англійською в подібних реченнях часто явно вказують власника:

• I closed my eyes. — Я заплющив очі.
• She raised her hand. — Вона підняла руку.
• He put his phone in his pocket. — Він поклав телефон у кишеню.

Дослівно повторювати кожне my / her / his в українському перекладі не обов’язково, але в англійському реченні ці форми природні й часто необхідні.

Тварини, організації та предмети

Для предметів і тварин, стать яких не названа або неважлива, вживають its: The tree loses its leaves in autumn. Якщо тварину сприймають як конкретного улюбленця і знають її стать, можливі his або her: Our dog Bella loves her new toy.

Організацію, установу чи країну як єдине ціле зазвичай позначають it / its: The bank changed its rules. Коли увага зосереджена на людях усередині організації, особливо в британському вжитку, трапляється they / their. Для початкового рівня безпечне правило таке: одна організація як ціле — its.

Поза основами: складніші випадки

Цей розділ не обов’язково опановувати одразу на A1, але наведені конструкції часто трапляються в живій англійській.

Однина they / their

Their уживають не лише щодо кількох людей. Воно може стосуватися однієї людини, якщо її стать невідома, неважлива або людина використовує займенник they:

• Every student should bring their ID. — Кожен студент має принести посвідчення особи.
• A customer left their phone on the table. — Один із клієнтів залишив телефон на столі.

Таке вживання поширене й природне в сучасній англійській. Формально their не показує, одна людина мається на увазі чи кілька; це з’ясовується з контексту.

Підсилення за допомогою own

Після присвійної форми можна додати own, щоб наголосити на значенні «власний», «особисто свій»:

• I need my own room. — Мені потрібна власна кімната.
• She started her own business. — Вона започаткувала власну справу.
• They made their own decision. — Вони ухвалили власне рішення.

Порядок незмінний: my own room, а не own my room і не my room own.

Спільна чи окрема належність

Фраза Anna and Mark sold their house зазвичай означає, що будинок належав їм обом. Якщо йдеться про різні речі, контекст може це уточнити: Anna and Mark sold their houses — Анна й Марк продали свої будинки. Сама форма their не розрізняє спільне й окреме володіння.

У переліку можна називати різних власників окремо: my ideas and her experience — мої ідеї та її досвід. Якщо одне означення стосується кількох іменників, його не обов’язково повторювати: our friends and colleagues — наші друзі та колеги.

Конструкція з of

Оскільки присвійний прикметник не ставлять після this/that або артикля, англійська має конструкцію на зразок:

• a friend of mine — один із моїх друзів;
• that idea of yours — та твоя ідея;
• this habit of his — ця його звичка.

Тут ужито вже не my / your / his, а самостійні присвійні форми mine / yours / his. Ця модель корисна для розуміння, чому this my friend є неприродним.

Як практикуватися

1. Учіть форми парами. Проговоріть ланцюжок I—my, you—your, he—his, she—her, it—its, we—our, they—their. Потім складіть по одному реченню з кожною парою.
2. Перекладайте українське «свій» за змістом. У реченні спочатку знайдіть власника, а тоді виберіть англійську форму: я → my, вона → her, ми → our тощо.
3. Перевіряйте іменник після форми. Під час редагування знайдіть усі my, your, her, our, their і переконайтеся, що далі є названий або зрозумілий іменник. Окремо тренуйте пару its / it's, щоразу розгортаючи it's у it is або it has.

Пов’язані теми

• Передумова: Особові займенники-підмети — допомагають визначити, хто є власником: I → my, she → her, they → their.
• Наступний крок: Присвійна форма з апострофом і s — показує належність за допомогою імені або іменника: Anna's phone, the children's room.