Іменні підрядні речення в англійській мові

Коротко

Іменне підрядне речення — це частина складного речення, яка займає місце, де міг би стояти іменник: What she decided surprised us; I know that she decided; the question is whether she decided. Найважливіші моделі починаються з that, питального слова (what, why, how, who) або whether/if. Усередині непрямого питання діє звичайний порядок слів твердження: I know where he is, а не I know where is he.

Огляд

Іменне підрядне речення (англ. nominal clause або noun clause) — це підрядна частина, яка виконує роботу іменної групи, тобто слова чи групи слів на позначення особи, предмета, факту або ідеї. Воно може бути підметом (хто або що є темою повідомлення), додатком (на кого або на що спрямована дія), частиною присудка після be або доповненням після прикметника, іменника чи прийменника.

Ця тема належить до рівня C1 не тому, що конструкції рідкісні. Навпаки, I think that…, I don’t know if… і It depends on what… трапляються щодня. Складність полягає в тому, щоб упевнено розрізняти кілька типів, правильно вибирати that, what, whether чи if, дотримуватися порядку слів і природно розподіляти довгу інформацію в реченні.

Для україномовного учня частина відповідників здається знайомою: that часто передається як що, а whether/if — як чи. Проте відповідність не механічна. Англійське what у конструкції what you said означає «те, що ти сказав/сказала», а в непрямому питанні what you said — «що ти сказав/сказала». Значення визначає контекст.

Як це працює

Яку роль може виконувати підрядна частина

Іменне підрядне речення має внутрішню будову речення — зазвичай власний підмет і присудок, — але все разом займає одну позицію у більшому реченні.

Роль	Схема	Приклад	Пояснення
Підмет	підрядна частина + присудок	What matters is your health.	Уся частина what matters відповідає на запитання «що важливе?»
Прямий додаток	дієслово + підрядна частина	I know what you mean.	Знаю що? — what you mean
Доповнення після be	підмет + be + підрядна частина	The problem is that we are late.	Підрядна частина пояснює, у чому полягає проблема
Доповнення прикметника	прикметник + підрядна частина	I’m glad that you came.	Уточнює причину стану
Доповнення іменника	іменник + підрядна частина	the fact that he lied	Розкриває зміст іменника fact
Після прийменника	прийменник + wh-речення	It depends on what you want.	Уся підрядна частина є доповненням прийменника on

Коли довга підрядна частина мала б бути підметом, англійська часто переносить її в кінець, а на початок ставить формальний підмет it: It is obvious that something went wrong. Українською природно сказати «Очевидно, що щось пішло не так» без окремого відповідника для it.

That-речення: повідомлення про факт або думку

That-clause передає зміст твердження, думки, знання, почуття чи повідомлення:

• She admitted that she had made a mistake.
• I’m certain that this is the right address.
• The fact that no one objected was significant.

Слово that тут є сполучником, а не вказівним займенником «той» і не відносним займенником. Воно лише вводить зміст підрядної частини й не виконує в ній ролі підмета або додатка.

Після багатьох дієслів мовлення й мислення that можна опустити, особливо в розмовній мові:

• I think (that) you’re right.
• She said (that) she would call.

Проте that зазвичай не опускають, коли підрядна частина стоїть на початку як підмет: That he refused was unexpected. У живій мові природніше перебудувати це як It was unexpected that he refused. Збережене that також допомагає читачеві в довгому або синтаксично складному реченні швидше побачити межу частин.

Wh-речення: непрямі питання

Підрядні непрямі питання починаються з who, whom, whose, what, which, when, where, why або how. Вони називають невідому інформацію:

• Do you know where the meeting is?
• Nobody explained why the train had stopped.
• We need to decide which option works best.

У них немає питальної інверсії (переставляння допоміжного дієслова перед підметом) і не додається питальне do:

• пряме питання: Where is the meeting?
• непряме питання: Do you know where the meeting is?
• пряме питання: What does she want?
• непряме питання: I wonder what she wants.

Якщо саме питальне слово є підметом, порядок візуально не змінюється: Who called? → I don’t know who called. Тут who виконує дію called.

What-речення: «що?» чи «те, що»

Форма what + речення має два близькі, але різні прочитання.

1. Непряме питання містить невідоме: I asked what she needed — «Я запитав/запитала, що їй потрібно».
2. Злите відносне речення (fused relative: конструкція, де значення «те/той, що» вже міститься в питальному слові): I gave her what she needed — «Я дав/дала їй те, що їй було потрібно».

У другому випадку what не означає просто українське «що» після названого іменника. Не можна сказати the thing what I need. Треба або what I need («те, що мені потрібно»), або the thing that I need («річ, яка/що мені потрібна»).

Так само працюють whoever, whatever, whichever, wherever, whenever, however: Take whichever seat is free — «Сідайте на будь-яке вільне місце»; Whoever finishes first can leave — «Той, хто закінчить першим, може піти».

Whether та if: питання з відповіддю «так/ні»

Коли підрядна частина передає непряме загальне питання, вживають whether або if:

• I don’t know whether he’ll come.
• I don’t know if he’ll come.

Після звичайних дієслів на кшталт know, ask, wonder, see обидва варіанти часто можливі. Whether нейтральніше у формальному письмі та потрібне або значно природніше в таких позиціях:

Контекст	Природна форма	Приклад
Підрядна частина є підметом	whether	Whether it will work remains unclear.
Одразу після прийменника	whether	It depends on whether they agree.
Перед інфінітивом із to	whether	We haven’t decided whether to stay.
З безпосереднім or not	whether	Tell me whether or not you accept.
Формальний контраст двох варіантів	whether	We must determine whether the data are accurate or misleading.

Форма if or not можлива, коли or not стоїть у кінці: I don’t know if she’ll come or not. Але whether or not гнучкіше. Не плутайте підрядне if зі значенням «чи» та умовне if зі значенням «якщо»: Ask if he is ready — «Запитай, чи він готовий»; If he is ready, we’ll leave — «Якщо він готовий, ми підемо».

Стверджувальна, заперечна й часово узгоджена форма

Усередині іменної підрядної частини можна вживати всі потрібні часові та модальні форми:

• I know that she works here.
• I knew that she worked there.
• He explained why he had left early.
• We are unsure whether the plan will succeed.

Після дієслова в минулому англійська часто зсуває час назад у непрямій мові: She said that she was tired. Однак незмінний або досі актуальний факт може залишатися в теперішньому: The teacher explained that water boils at 100°C. Вибір часу залежить від значення, а не лише від форми головного дієслова.

Приклади в контексті

Англійською	Українською	Примітка
What matters is your health.	Важливе те, як ви почуваєтеся.	What-речення є підметом.
That the figures were wrong became obvious later.	Те, що цифри були неправильними, стало очевидно пізніше.	Формальне that-речення на початку.
It became obvious later that the figures were wrong.	Пізніше стало очевидно, що цифри були неправильними.	Природніша модель із формальним it.
I assume that everyone has received the agenda.	Я припускаю, що всі отримали порядок денний.	Зміст думки; that можна опустити.
The problem is that we don’t have enough evidence.	Проблема в тому, що в нас недостатньо доказів.	Доповнення після is.
The fact that he lied is concerning.	Те, що він збрехав, викликає занепокоєння.	That-речення розкриває зміст fact.
I don’t know whether he’ll come.	Я не знаю, чи він прийде.	Непряме питання «так/ні».
It depends on what you want.	Це залежить від того, чого ви хочете.	Підрядна частина після прийменника on.
Could you tell me where the nearest pharmacy is?	Не могли б ви сказати, де найближча аптека?	У непрямому питанні немає інверсії.
Nobody understands why the system failed.	Ніхто не розуміє, чому система дала збій.	Why називає невідому причину.
We need to establish who approved the payment.	Треба встановити, хто схвалив платіж.	Who є підметом дієслова approved.
I asked what she needed.	Я запитав/запитала, що їй потрібно.	What-речення є непрямим питанням.
I gave her what she needed.	Я дав/дала їй те, що їй було потрібно.	What означає «те, що».
Whoever left the window open should close it.	Той, хто залишив вікно відчиненим, має його зачинити.	Whoever-речення є підметом.
We haven’t decided whether to postpone the launch.	Ми ще не вирішили, чи відкладати запуск.	Whether + to-інфінітив.

Типові помилки

Питальний порядок слів у непрямому питанні

• Неправильно: I don’t know where is she.
• Правильно: I don’t know where she is.
• Чому: лише все головне речення може бути питанням. Усередині підрядної частини після where діє порядок підмет + присудок.

Зайве do, does або did

• Неправильно: Can you explain why did they cancel the meeting?
• Правильно: Can you explain why they cancelled the meeting?
• Чому: допоміжне did було потрібне в прямому питанні Why did they cancel…?, але зникає в непрямому. Минулий час передає форма cancelled.

Заміна what на that

• Неправильно: I understand that you mean.
• Правильно: I understand what you mean.
• Чому: that лише вводить повне твердження, а після mean тут бракує додатка: «що саме?». What одночасно вводить підрядну частину й займає в ній позицію додатка.

Конструкція the thing what

• Неправильно: This is the thing what worries me.
• Правильно: This is what worries me. / This is the thing that worries me.
• Чому: у what уже закладене значення «те, що». Якщо іменник thing названо окремо, потрібен відносний займенник that або which.

If там, де потрібне whether

• Неправильно: It depends on if the client agrees.
• Правильно: It depends on whether the client agrees.
• Чому: безпосередньо після прийменника стандартна англійська вживає whether. У неформальному мовленні трапляється depends if, але для чіткого нейтрального стилю краще depends on whether.

Пропуск that перед підрядним підметом

• Неправильно: He changed his mind was surprising.
• Правильно: That he changed his mind was surprising.
• Природніше: It was surprising that he changed his mind.
• Чому: без that читач спершу сприймає He changed his mind як завершене головне речення.

Нотатки про вживання

У розмовній англійській that після коротких поширених дієслів часто не вимовляють: I think you’re right; She says she knows him. У формальному тексті that частіше залишають, особливо якщо між головним дієсловом і підрядною частиною є інші слова або поруч стоїть кілька підрядних частин: The report concludes that the policy reduced costs and that it improved access. Друге that чітко показує паралельну структуру.

Підрядний підмет на початку граматично правильний, але часто звучить важко: That the deadline was missed is regrettable. Модель із it — It is regrettable that the deadline was missed — природніша в нейтральній мові. Початкова позиція доречна, коли автор хоче зробити сам факт темою повідомлення або створити формальний тон.

Після дієслів невпевненості й запитування whether часто звучить трохи формальніше за if, але різниця не завжди стилістична: після прийменника та перед to-інфінітивом це також граматичний вибір. У щоденній розмові I’m not sure if… цілком природне.

Зверніть увагу й на пунктуацію. Якщо все речення є запитанням, ставимо знак питання: Do you know where she lives? Якщо головна частина — твердження, знак питання не потрібен: I wonder where she lives. Саме значення where не робить усе речення питанням.

Поза основами: складніші випадки

Нефінітні іменні конструкції

Не кожна підрядна конструкція має дієслово з показником часу. Нефінітна форма — форма дієслова, яка сама не показує особу й час, — теж може посідати іменну позицію:

• To leave now would be a mistake. — «Піти зараз було б помилкою».
• Working from home saves time. — «Робота з дому заощаджує час».
• I don’t know what to say. — «Я не знаю, що сказати».
• She explained how to reset the device. — «Вона пояснила, як перезапустити пристрій».

У моделях what to do, where to go, whether to stay виконавець зазвичай зрозумілий із контексту. Наприклад, We haven’t decided where to meet означає, що місце зустрічі маємо визначити «ми».

Узгодження з підрядним підметом

Підрядна частина як єдине повідомлення зазвичай вимагає дієслова в однині: What he said was true; Whether they agree is irrelevant. Але у злитій відносній конструкції число може залежати від того, що означає what: What we need is more time, але What we need are two additional chairs. Другий варіант можливий, бо йдеться про множинний набір; у формальному редагуванні речення нерідко перебудовують для прозорості: We need two additional chairs.

Коментар до всього попереднього повідомлення

Конструкція which, відокремлена комою, може стосуватися не одного іменника, а всієї попередньої думки: He missed the deadline, which surprised everyone. Це відносне, а не іменне підрядне речення: which додає коментар до вже висловленого факту. Порівняйте: What surprised everyone was that he missed the deadline. Тут what surprised everyone є іменним підрядним підметом, а that he missed the deadline називає сам факт.

Формальний підрядний спосіб після вимоги

У формальній англійській після recommend, insist, demand, essential у that-реченні може стояти базова форма дієслова — підрядний спосіб (форма для вимоги, бажання або нереальної ситуації): They recommended that he be appointed; It is essential that every applicant provide identification. У британській англійській поширена також модель із should: They recommended that he should be appointed. Це окремий стилістичний різновид that-речення, а не звичайне узгодження часу.

Як тренуватися

1. Перетворюйте прямі питання на непрямі. Візьміть п’ять питань — Where is it? Why did she leave? Will they agree? — і додайте початок Do you know…? або I wonder…. Окремо перевірте, чи прибрали ви інверсію та do/does/did.
2. Сортуйте приклади за функцією. Під час читання підкреслюйте всю підрядну частину й визначайте, що вона замінює: підмет, додаток, доповнення після be, прикметника, іменника чи прийменника.
3. Тренуйте контрасти. Складіть пари на кшталт I asked what she wanted / I gave her what she wanted і I don’t know if he’ll come / It depends on whether he comes. Так значення й обмеження запам’ятовуються краще, ніж окремі правила.

Пов’язані теми

• Передумова: Відносні речення з where, when і whose — допомагають відрізняти опис іменника від підрядної частини, яка сама займає іменну позицію.