Особові займенники в арабській мові

Огляд

Арабська мова має розвинену систему особових займенників, яка відрізняється від української кількома важливими особливостями. По-перше, арабська розрізняє чоловічий і жіночий рід у другій особі однини та у третій особі обох чисел. По-друге, є окрема форма для двох осіб (подвійне число — двоїна). По-третє, є окрема жіноча множина. Це рівень A1.

Незалежні особові займенники (ضمائر منفصلة) використовуються, коли займенник є підметом речення. В іменних реченнях (без дієслова) займенник часто є обов'язковим підметом. У дієслівних реченнях займенник часто опускається, бо дієслово вже вказує на особу і рід.

Ці займенники є самостійними словами і пишуться окремо від дієслова чи іменника.

Як це працює

Особа	Займенник	Транскрипція	Значення
1-а ос. одн.	أنا	ана	я
2-а ос. одн. ч.р.	أنتَ	анта	ти (до чоловіка)
2-а ос. одн. ж.р.	أنتِ	анті	ти (до жінки)
3-я ос. одн. ч.р.	هو	хуа	він
3-я ос. одн. ж.р.	هي	хія	вона
1-а ос. мн.	نحن	нахну	ми
2-а ос. мн. ч.р.	أنتم	антум	ви (чоловіки/змішана)
2-а ос. мн. ж.р.	أنتن	антунна	ви (тільки жінки)
3-я ос. мн. ч.р.	هم	хум	вони (чоловіки)
3-я ос. мн. ж.р.	هن	хунна	вони (тільки жінки)
2-а ос. дв.	أنتما	антума	ви двоє
3-я ос. дв. ч.р.	هما	хума	вони двоє (ч.)
3-я ос. дв. ж.р.	هما	хума	вони двоє (ж.)

Примітка: форми двоїни (أنتما, هما) зустрічаються переважно в письмовій мові.

Приклади в контексті

Арабська	Українська	Примітка
أنا طالب.	Я студент.	іменне речення без «є»
هو من مصر.	Він із Єгипту.	займенник = підмет
هي معلمة.	Вона вчителька.	жіночий рід
نحن هنا.	Ми тут.	перша особа множини
أنتَ كبير.	Ти великий.	до чоловіка
أنتِ ذكية.	Ти розумна.	до жінки
هم طلاب.	Вони студенти.	множина ч.р.
أنا من أوكرانيا.	Я з України.	представлення
هي مريضة.	Вона хвора.	прикметник у ж.р.
نحن نتكلم العربية.	Ми розмовляємо арабською.	займенник у дієслівному реченні

Типові помилки

Неправильно: Використовувати أنتَ (до чоловіка) звертаючись до жінки. Правильно: До жінки — أنتِ (різниця лише в харакаті на кінці). Чому: В арабській другий займенник має два варіанти залежно від статі — це важлива ввічливість.

Неправильно: Завжди ставити займенник перед дієсловом. Правильно: У дієслівних реченнях займенник часто опускається — дієслово і так показує особу. Чому: Арабська є «pro-drop» мовою: أنا أكتب і أكتب — обидва правильні.

Неправильно: Плутати هو (він) і هي (вона) через схожість написання. Правильно: هو = він; هي = вона. Різниця — остання літера. Чому: Неправильний займенник повністю змінює рід дієслова і прикметника.

Неправильно: Ігнорувати різницю між هم і هن. Правильно: هم — для чоловіків або змішаної групи; هن — тільки для жіночої групи. Чому: В офіційній мові ця різниця важлива, хоча у розмовній часто використовують هم для всіх.

Особливості вживання

В арабській розмовній мові система займенників спрощена. Наприклад, у єгипетському діалекті أنتِ й أنتَ часто звучать однаково. Але в Сучасній стандартній арабській (MSA) відмінність зберігається.

Займенники часто використовуються для посилення вже відомого підмета: «كتب هو» (він написав — саме він, а не хтось інший). Це надає реченню емфатичного відтінку.

Поради для практики

• Розпочніть з трьох найпоширеніших: أنا، أنتَ/أنتِ، هو/هي.
• Практикуйте мінімальні пари: أنتَ/أنتِ — вчіть розрізняти харакати на слух.
• Складайте прості іменні речення: «أنا + [ваша професія]», «هو من + [країна]».
• Запам'ятайте, що займенники не відмінюються — тільки приєднані займенники-суфікси змінюються.

Пов'язані теми

• Приєднані займенники (ar-a1-attached-pronouns)
• Іменні речення (ar-a1-nominal-sentences)
• Минулий час (ar-a1-basic-verbs-past)