Минулий час (الفعل الماضي) в арабській мові

الفعل الماضي

languages.seo.contextNote

Огляд

Минулий час (الفعل الماضي, аль-фіʕль аль-маді) — це перша дієслівна форма, яку вивчають в арабській. Він передає завершені дії і відповідає українському простому минулому («написав», «пішов»). Базова форма — третя особа чоловічого роду однини (він), і саме вона наводиться у словниках. Рівень A1.

Головна особливість арабського минулого часу — дієслово відмінюється за допомогою суфіксів (закінчень). Ці суфікси позначають особу, рід і число. Корінь дієслова при цьому залишається незмінним, а суфікс додається до нього. Наприклад, від кореня ك-ت-ب (писати): كَتَبَ (він написав), كَتَبْتُ (я написав), كَتَبُوا (вони написали).

Арабська розрізняє рід у другій і третій особі однини і множини — це важлива відмінність від української. «Ти написав» і «ти написала» — різні форми: كتبتَ і كتبتِ.

Як це працює

Відмінювання дієслова كتب (написати) у минулому часі:

Особа	Арабська	Транскрипція	Значення
3-я ч.р. одн.	كَتَبَ	катаба	він написав
3-я ж.р. одн.	كَتَبَتْ	катабат	вона написала
2-а ч.р. одн.	كَتَبْتَ	катабта	ти написав
2-а ж.р. одн.	كَتَبْتِ	катабті	ти написала
1-а одн.	كَتَبْتُ	катабту	я написав/написала
3-я ч.р. мн.	كَتَبُوا	катабуу	вони написали
3-я ж.р. мн.	كَتَبْنَ	катабна	вони написали (ж.)
2-а ч.р. мн.	كَتَبْتُمْ	катабтум	ви написали
2-а ж.р. мн.	كَتَبْتُنَّ	катабтунна	ви написали (ж.)
1-а мн.	كَتَبْنَا	катабна	ми написали

Загальна схема: основа (к-т-б + голосні) + суфікс.

Приклади в контексті

Арабська	Українська	Примітка
كَتَبَ	він написав	3-я ос. ч.р. — базова форма
كَتَبْتُ	я написав/написала	1-а ос.
ذَهَبَتْ	вона пішла	ж.р. суфікс -ат
أكلنا	ми поїли	1-а мн.
درستَ	ти вивчав (ч.)	2-а ч.р.
درستِ	ти вивчала	2-а ж.р. (різниця в харакаті)
ذهبوا	вони пішли	3-я ч.р. мн.
فعلت	я зробив(ла)	ف-ع-ل
سمعنا	ми почули	с-м-ʕ
قالت	вона сказала	слабке дієслово, зміна

Типові помилки

Неправильно: Використовувати базову форму (він) для всіх осіб. Правильно: Кожна особа/рід/число має свій суфікс. Чому: Суфікс несе інформацію про підмет, і його пропуск або помилка змінює зміст.

Неправильно: Плутати 2-у ч.р. (كتبتَ) і 2-у ж.р. (كتبتِ) — вони різняться лише харакатом. Правильно: كتبتَ = ти написав (до чоловіка); كتبتِ = ти написала (до жінки). Чому: На письмі без харакатів ці форми виглядають однаково, але у вимові різняться.

Неправильно: Плутати суфікс 1-ї особи множини -نا і 3-ї особи ж.р. множини -نَ. Правильно: كتبنا = ми написали; كتبنَ = вони написали (ж.). Чому: Один звук «на» — різні суфікси із різним значенням.

Неправильно: Думати, що форма «він» = інфінітив. Правильно: В арабській немає інфінітива. Базова форма дієслова — «він» (3-я ос. ч.р. одн. минулого часу). Чому: Саме ця форма наводиться у словниках і є точкою відліку для всього відмінювання.

Особливості вживання

Минулий час в арабській є «досконалим» видом — він передає завершену дію. Слова يوم أمس (учора), منذ (відтоді як), بعد أن (після того як) часто супроводжують минулий час.

Слабкі дієслова (з ا، و، ي у корені) мають зміни у стовбурі при відмінюванні. Наприклад: قال (він сказав) → قلتُ (я сказав). Це більш просунута тема (ar-b1-weak-verbs).

Поради для практики

Починайте з 5 ключових дієслів: كتب (писати), ذهب (іти), أكل (їсти), قرأ (читати), درس (вчити).
Відмінюйте кожне дієслово по всіх особах, вимовляючи вголос.
Практикуйте у парах: «він пішов» → «вона пішла» → «я пішов».