Теперішній час (الفعل المضارع) в арабській мові

Огляд

Теперішній-майбутній час (الفعل المضارع, аль-фіʕль аль-мударіʕ) — це основна форма для опису дій, що відбуваються зараз або відбудуться в майбутньому. На відміну від минулого часу, який утворюється суфіксами, теперішній час утворюється за допомогою префіксів (і деяких суфіксів). Рівень A1.

Базова схема: префікс особи + корінь із голосними + (суфікс). Наприклад: يكتب = він пише (й- + к-т-б). Кожна особа має свій префікс: أ- (я), تـ- (ти/вона/ви), يـ- (він/вони ч.р.), نـ- (ми).

Теперішній час в арабській є «недосконалим» видом — він передає незавершені, повторювані або майбутні дії. У поєднанні з سـ або سوف він стає майбутнім (ar-a2-future-tense). З частками لا (заперечення) або أن (після певних дієслів) він набуває форми умовного/кон'юнктиву.

Як це працює

Відмінювання يكتب (писати) у теперішньому часі:

Особа	Арабська	Транскрипція	Значення
3-я ч.р. одн.	يَكْتُبُ	йактубу	він пише
3-я ж.р. одн.	تَكْتُبُ	тактубу	вона пише
2-а ч.р. одн.	تَكْتُبُ	тактубу	ти пишеш (ч.)
2-а ж.р. одн.	تَكْتُبِينَ	тактубіна	ти пишеш (ж.)
1-а одн.	أَكْتُبُ	актубу	я пишу
3-я ч.р. мн.	يَكْتُبُونَ	йактубуна	вони пишуть
3-я ж.р. мн.	يَكْتُبْنَ	йактубна	вони пишуть (ж.)
2-а ч.р. мн.	تَكْتُبُونَ	тактубуна	ви пишете
2-а ж.р. мн.	تَكْتُبْنَ	тактубна	ви пишете (ж.)
1-а мн.	نَكْتُبُ	нактубу	ми пишемо

Примітка: 2-а ч.р. одн. і 3-я ж.р. одн. мають однаковий вигляд тَكْتُبُ — розрізняються контекстом.

Приклади в контексті

Арабська	Українська	Примітка
يَكْتُبُ	він пише / пише зараз	основна форма
أَكْتُبُ	я пишу	префікс أ-
تَذْهَبُ	ти йдеш / вона йде	префікс تـ-
نَدْرُسُ	ми вчимося	префікс نـ-
يَقْرَأُ	він читає	з коренем ق-ر-أ
تَكْتُبِينَ	ти пишеш (до жінки)	суфікс -ین
يَأْكُلُونَ	вони їдять	суфікс -уна
أَفْهَمُ	я розумію	корінь ف-ه-م
نَتَكَلَّمُ	ми розмовляємо	II форма
تَسْكُنُ	вона живе (де)	с-к-н

Типові помилки

Неправильно: Думати, що теперішній час передає тільки «зараз». Правильно: Теперішній час передає і теперішнє, і майбутнє, і повторювані дії. Чому: Арабський недосконалий вид охоплює всі незавершені дії.

Неправильно: Плутати 2-у ч.р. і 3-ю ж.р. (обидва починаються на تـ). Правильно: تكتب = ти пишеш (ч.) або вона пише — значення визначається контекстом. Чому: Ці дві форми омонімічні у більшості дієслів.

Неправильно: Не додавати суфікс -ين для 2-ї ос. ж.р. однини. Правильно: Зверненню до жінки — завжди форма з -ين: تكتبين. Чому: Жіноча форма 2-ї особи має власний унікальний суфікс.

Неправильно: Думати, що дамма на кінці (-у) завжди збережеться. Правильно: Після певних часток (أن, لن, لم) кінцівка змінюється. Чому: Арабське дієслово має три «стани» (مرفوع, منصوب, مجزوم) — зміна кінцівки.

Особливості вживання

Теперішній час без додаткових часток і слів може передавати як теперішній тривалий, так і звичайний теперішній час, а в певних контекстах — майбутнє. Контекст і часові вирази (الآن = зараз, غداً = завтра) уточнюють значення.

Поради для практики

• Вивчіть префікси: أ-, تـ-, يـ-, نـ- — це ключ до всього відмінювання.
• Відмінюйте 5 базових дієслів: ذهب، كتب، درس، أكل، قرأ у теперішньому часі.
• Практикуйте діалоги: «Що ти робиш?» — «Я пишу/читаю/вчуся».

Пов'язані теми

• Заперечення дієслова (ar-a1-verb-negation)
• Майбутній час (ar-a2-future-tense)
• Наказовий спосіб (ar-a2-imperative)
• Умовний спосіб (ar-b1-subjunctive)