Граматика вʼєтнамська

Досліджуйте 80 граматичних концепцій — від початкового до просунутого рівня.

A1 (30)

В'єтнамський алфавіт у в'єтнамській мовіChữ Quốc Ngữ

В'єтнамський алфавіт (Chữ Quốc Ngữ — «національне письмо») — це латинська система запису, розроблена португальськими місіонерами у XVII столітті та вдосконалена французькими адміністраторами. Сьогодні це офіційна система письма В'єтнаму, якою користуються понад 95 мільйонів людей.

Тони у в'єтнамській мовіThanh Điệu

Тони (Thanh Điệu) — найважливіша і найскладніша особливість в'єтнамської мови для тих, хто говорить нетональними мовами. В'єтнамська має шість тонів: кожен склад вимовляється з певною висотою та контуром голосу, і саме тон визначає значення слова.

Особові займенники у в'єтнамській мовіĐại Từ Nhân Xưng

Система особових займенників у в'єтнамській мові — одна з найскладніших і найцікавіших граматичних тем для іноземців. На відміну від більшості європейських мов, де займенники фіксовані (я, ти, він, вона), у в'єтнамській мові вибір займенника залежить від відносного віку, соціального статусу та ступеня близькості між співрозмовниками.

Дієслово «là» у в'єтнамській мовіĐộng Từ Là

Дієслово là є в'єтнамським відповідником «бути» в значенні ідентифікації та визначення. Воно пов'язує підмет із іменником, займенником або категорією: «Я є вчителем», «Це є книгою», «Ханой є столицею».

Дієслово «có» у в'єтнамській мовіĐộng Từ Có

Слово có є одним із найвживаніших і найбагатозначніших у в'єтнамській мові. Воно поєднує в собі кілька функцій: «мати» (посесивне значення), «є/існує» (екзистенційне значення) і «так» (як відповідь на питання).

Базова структура дієслова у в'єтнамській мовіCấu Trúc Động Từ

В'єтнамська мова — аналітична мова зі стабільним порядком слів. Дієслова не відмінюються: вони не змінюються залежно від особи, числа, роду або часу. Одна форма дієслова використовується в будь-якому контексті.

Прикметники як стативні дієслова у в'єтнамській мовіTính Từ

У в'єтнамській мові прикметники функціонують як стативні дієслова (дієслова стану). Це означає, що вони самостійно виражають значення «бути + прикметник» і не потребують окремого дієслова-зв'язки.

Заперечення у в'єтнамській мовіPhủ Định

У в'єтнамській мові є кілька способів вираження заперечення, і вибір між ними залежить від того, що саме ви заперечуєте та в якому контексті.

Утворення питань у в'єтнамській мовіCâu Hỏi

В'єтнамська мова має кілька добре структурованих типів питань. Загальні питання (так/ні) утворюються за допомогою частки không або рамкової конструкції có...không (або đã...chưa). Спеціальні питання використовують питальні слова, що займають позицію того слова, відповідь на яке шукається.

Класифікатори у в'єтнамській мовіLoại Từ

Класифікатори (Loại Từ) — обов'язкові слова-категоризатори, що вживаються між числівником (або вказівним словом) і іменником. В'єтнамська мова не може сказати «два кот» — потрібно сказати «два [тварина] кот» з відповідним класифікатором.

Числа та час у в'єтнамській мовіSố Đếm và Thời Gian

В'єтнамська числова система є десятковою і відносно регулярною. Числа від 1 до 10 треба просто запам'ятати, а від 11 і далі вони утворюються за стабільними правилами.

Основні прийменники у в'єтнамській мовіGiới Từ

В'єтнамські прийменники місця утворюють систему просторових відносин, яка дещо відрізняється від української. Ключовий прийменник — ở — поєднує в собі значення «в», «на», «при», «у» (для місця перебування). Решта прийменників вказують на більш конкретні просторові відносини.

Вказівні слова у в'єтнамській мовіTừ Chỉ Định

Вказівні слова (Từ Chỉ Định) у в'єтнамській мові вказують на близькість або віддаленість предмета від мовця. Основна відмінність від української: вказівні слова стоять після іменника, а не перед ним.

Система звертань у в'єтнамській мовіXưng Hô

Система звертань (Xưng Hô) — одна з найважливіших і найскладніших соціолінгвістичних особливостей в'єтнамської мови. В'єтнамці використовують терміни спорідненості як займенники першої і другої особи, і вибір терміна показує вік, соціальний статус та характер стосунків між співрозмовниками.

Поширені дієслова у в'єтнамській мовіĐộng Từ Phổ Biến

В'єтнамські дієслова не відмінюються — одна форма використовується для всіх осіб, чисел і часів. Це значно спрощує вивчення базової лексики: вам не потрібно запам'ятовувати множинні форми. Зате важливо знати правильний порядок слів і маркери часу.

Базові слова часу у в'єтнамській мовіTừ Chỉ Thời Gian

Слова часу у в'єтнамській мові часто замінюють або доповнюють граматичні маркери часу (đã, đang, sẽ). Якщо в реченні є «вчора» або «завтра», маркер часу може бути опущений — і так роблять носії мови дуже часто.

Присвійність у в'єтнамській мовіSở Hữu

Присвійність у в'єтнамській мові виражається частинкою của, яка ставиться між іменником (що належить) і власником. Порядок слів є протилежним до українського: спочатку те, що належить, потім của, потім власник.

Базові сполучники у в'єтнамській мовіLiên Từ Cơ Bản

Сполучники з'єднують слова, словосполучення та речення. В'єтнамські базові сполучники прості у вживанні й часто відповідають українським аналогам. Найважливіші з них — và (і/та), hoặc/hay (або), nhưng (але), vì (бо/тому що), nên (тому/отже).

Базові прислівники у в'єтнамській мовіPhó Từ Cơ Bản

Прислівники у в'єтнамській мові не змінюються за формою. Вони модифікують дієслова, прикметники або інші прислівники, уточнюючи ступінь, частоту, час чи спосіб дії.

Базові вирази у в'єтнамській мовіBiểu Cảm Cơ Bản

Базові вирази — це перше, що потрібно вивчити для елементарного спілкування. В'єтнамські формули ввічливості та привітання мають свою специфіку, пов'язану із системою соціальних звертань: навіть просте «привіт» змінюється залежно від того, з ким ви говорите.

Накази та прохання у в'єтнамській мовіCâu Mệnh Lệnh

Наказові речення у в'єтнамській мові утворюються просто: часто достатньо одного дієслова або дієслова з додатком. Для пом'якшення наказу використовуються частки і маркери ввічливості: hãy (будь ласка/роби), xin (будь ласка/прошу), а також фінальні частки nhé, đi, với.

Особливі приголосні у в'єтнамській мовіPhụ Âm Đặc Biệt

В'єтнамська фонетика містить кілька груп приголосних, що не мають прямих аналогів в українській мові або вимовляються зовсім інакше, ніж можна очікувати з написання. Особливу увагу варто звернути на диграфи (двобуквені сполучення) та їх відмінності між північним та південним діалектами.

Система голосних у в'єтнамській мовіNguyên Âm

В'єтнамська мова має надзвичайно багату систему голосних — 12 основних голосних фонем, що включають пари «довга/коротка» та голосні без чітких аналогів в українській мові. Крім того, є численні дифтонги (двоголосні) і трифтонги (триголосні), що ускладнює сприйняття на слух.

Слова місця у в'єтнамській мовіTừ Chỉ Nơi Chốn

Слова місця (Từ Chỉ Nơi Chốn) — базова лексика для позначення місць, де ви буваєте або живете. У в'єтнамській мові ці іменники активно поєднуються з дієсловами ở (бути, перебувати), đi (іти), đến (прийти/прибути), về (повернутися).

Màu Sắc và Hình Dạng (Colors and Shapes) — В'єтнамська моваMàu Sắc và Hình Dạng

Поняття «Màu Sắc và Hình Dạng» (Colors and Shapes) є важливою граматичною темою початковий (A1) рівня в'єтнамської мови. Basic colors: đỏ (red), xanh lá (green), xanh dương (blue), vàng (yellow), trắng (white), đen (black). Colors follow nouns: áo đỏ (red shirt).

Gia Đình (Family Terms) — В'єтнамська моваGia Đình

Поняття «Gia Đình» (Family Terms) є важливою граматичною темою початковий (A1) рівня в'єтнамської мови. Family vocabulary doubling as social pronouns: bố/ba (father), mẹ/má (mother), anh (older brother), chị (older sister), em (younger sibling), con (child).

Thích, Muốn, Cần (Likes, Wants, and Needs) — В'єтнамська моваThích, Muốn, Cần

Поняття «Thích, Muốn, Cần» (Likes, Wants, and Needs) є важливою граматичною темою початковий (A1) рівня в'єтнамської мови. Expressing preferences and needs: thích (like), muốn (want), cần (need), ghét (hate). Followed directly by verb or noun, no infinitive marker.

Biết và Hiểu (Knowing and Understanding) — В'єтнамська моваBiết và Hiểu

Поняття «Biết và Hiểu» (Knowing and Understanding) є важливою граматичною темою початковий (A1) рівня в'єтнамської мови. Knowledge verbs: biết (know a fact/skill), hiểu (understand), quen (know a person/be familiar). Biết + verb = know how to.

Từ Được (Được (Can/OK/To Get)) — В'єтнамська моваTừ Được

Поняття «Từ Được» (Được (Can/OK/To Get)) є важливою граматичною темою початковий (A1) рівня в'єтнамської мови. Multifunctional word được: ability (nói được = can speak), permission (được phép), result (mua được = managed to buy), and as a positive passive marker.

Ngày Tháng (Days, Months, and Dates) — В'єтнамська моваNgày Tháng

Поняття «Ngày Tháng» (Days, Months, and Dates) є важливою граматичною темою початковий (A1) рівня в'єтнамської мови. Days of the week: thứ hai (Monday) through chủ nhật (Sunday). Months: tháng một through tháng mười hai. Date format: ngày/tháng/năm.

A2 (10)

Thì và Thể (Tense and Aspect Markers) — В'єтнамська моваThì và Thể

Поняття «Thì và Thể» (Tense and Aspect Markers) є важливою граматичною темою елементарний (A2) рівня в'єтнамської мови. Past: đã (completed). Progressive: đang. Future: sẽ. Perfect: đã...rồi. Experience: từng. Habitual: hay, thường.

Động Từ Nối Tiếp (Serial Verb Constructions) — В'єтнамська моваĐộng Từ Nối Tiếp

Поняття «Động Từ Nối Tiếp» (Serial Verb Constructions) є важливою граматичною темою елементарний (A2) рівня в'єтнамської мови. Multiple verbs in sequence: đi ăn (go eat), đến ngồi (come sit), đi ra (go out). Very common pattern in Vietnamese.

Động Từ Tình Thái (модальні дієслова) — в'єтнамська моваĐộng Từ Tình Thái

Поняття «Động Từ Tình Thái» (модальні дієслова) є важливою граматичною темою рівня A2 у в'єтнамській мові. До основних модальних слів належать được («могти, бути здатним»), phải («мусити»), nên («слід, варто»), có thể («можливо, могти»), muốn («хотіти») і cần («потребувати, треба»).

So Sánh (Comparison) — В'єтнамська моваSo Sánh

Поняття «So Sánh» (Comparison) є важливою граматичною темою елементарний (A2) рівня в'єтнамської мови. Comparative: A + adj + hơn + B. Superlative: adj + nhất. Equality: A + adj + bằng/như + B.

Loại Từ Nâng Cao (Advanced Classifiers) — В'єтнамська моваLoại Từ Nâng Cao

Поняття «Loại Từ Nâng Cao» (Advanced Classifiers) є важливою граматичною темою елементарний (A2) рівня в'єтнамської мови. More classifiers: tờ (flat paper), miếng (pieces), đôi (pairs), bộ (sets), nơi/chỗ (places), lần (times/occasions).

Giới Từ Nâng Cao (Advanced Prepositions) — В'єтнамська моваGiới Từ Nâng Cao

Поняття «Giới Từ Nâng Cao» (Advanced Prepositions) є важливою граматичною темою елементарний (A2) рівня в'єтнамської мови. Complex prepositions and prepositional phrases: từ...đến (from...to), giữa (between), xung quanh (around), đối với (regarding), theo (according to).

Слова кількості у в’єтнамській мовіTừ Chỉ Số Lượng

У в’єтнамській nhiều означає «багато», ít — «мало», mỗi — «кожен», tất cả — «усі», một số — «деякі», vài — «кілька», а đủ — «достатньо». Зазвичай слово кількості стоїть перед назвою того, що рахують: nhiều người — «багато людей», đủ tiền — «достатньо грошей». Коли йдеться про окремі предмети, часто потрібне лічильне слово: vài cuốn sách — «кілька книжок».

Từ Nối Thời Gian (Temporal Connectors) — В'єтнамська моваTừ Nối Thời Gian

Поняття «Từ Nối Thời Gian» (Temporal Connectors) є важливою граматичною темою елементарний (A2) рівня в'єтнамської мови. Time connectors: khi (when), trước khi (before), sau khi (after), trong khi (while), ngay khi (as soon as), từ khi (since).

Phản Thân và Tương Hỗ (Reflexive and Reciprocal) — В'єтнамська моваPhản Thân và Tương Hỗ

Поняття «Phản Thân và Tương Hỗ» (Reflexive and Reciprocal) є важливою граматичною темою елементарний (A2) рівня в'єтнамської мови. Reflexive: tự (self-action), tự mình (by oneself). Reciprocal: nhau (each other), lẫn nhau (one another). Also: với nhau (together).

Bổ Ngữ Kết Quả (Resultative Complements) — В'єтнамська моваBổ Ngữ Kết Quả

Поняття «Bổ Ngữ Kết Quả» (Resultative Complements) є важливою граматичною темою елементарний (A2) рівня в'єтнамської мови. Verb + result complement: ăn hết (eat up/finish), nghe hiểu (hear and understand), nhìn thấy (look and see), tìm được (search and find).

B1 (14)

Mệnh Đề Quan Hệ (відносні підрядні речення) — в'єтнамська моваMệnh Đề Quan Hệ

Поняття «Mệnh Đề Quan Hệ» (відносні підрядні речення) є важливою граматичною темою рівня B1 у в'єтнамській мові. Такі конструкції часто будуються з mà («який», «що») або взагалі без окремого сполучного слова: người đến («людина, яка прийшла»), sách (mà) tôi đọc («книжка, яку я читав/читала»).

Câu Điều Kiện (Умовні речення) — В'єтнамська моваCâu Điều Kiện

Поняття «Câu Điều Kiện» (умовні речення) є важливою граматичною темою рівня B1 у в'єтнамській мові. Воно охоплює умовні конструкції з якщо — nếu, а також giả sử («припустімо»), реальні й нереальні умови та наслідкову частину з thì.

Bị Động (Пасивний стан) — В'єтнамська моваBị Động

Поняття «Bị Động» (пасивний стан) є важливою граматичною темою рівня B1 у в'єтнамській мові. Воно охоплює пасивні конструкції з bị для небажаних подій і được для позитивних або нейтральних ситуацій, як-от bị đánh («був побитий») і được chọn («був обраний»).

Cấu Trúc Cho (Causative with Cho) — В'єтнамська моваCấu Trúc Cho

Поняття «Cấu Trúc Cho» (Causative with Cho) є важливою граматичною темою середній (B1) рівня в'єтнамської мови. Causative/permissive with cho: làm cho (make/cause), bảo cho (tell to), xin cho (request). Also permission: cho...được.

Câu Cảm Thán (Exclamations and Emphasis) — В'єтнамська моваCâu Cảm Thán

Поняття «Câu Cảm Thán» (Exclamations and Emphasis) є важливою граматичною темою середній (B1) рівня в'єтнамської мови. Emphasis patterns: quá (so/too), thật (really), biết bao (how much), mới...làm sao (how...!). Exclamatory structures for expressing emotions.

Cấu Trúc Để (Purpose Clauses with Để) — В'єтнамська моваCấu Trúc Để

Поняття «Cấu Trúc Để» (підрядні мети з để) є важливою граматичною темою рівня B1 у в'єтнамській мові. Воно охоплює конструкції мети з để («щоб»): Tôi học để thi («Я навчаюся, щоб скласти іспит»). Ця форма також уживається в проханнях: Để tôi giúp («Дозвольте мені допомогти»).

Vị Trí Trạng Từ (Adverb Placement) — В'єтнамська моваVị Trí Trạng Từ

Поняття «Vị Trí Trạng Từ» (Adverb Placement) є важливою граматичною темою середній (B1) рівня в'єтнамської мови. Placement rules for different adverb types: time (beginning/end), manner (after verb), frequency (before verb), degree (before adjective).

Bị Động Nâng Cao (Advanced Passive Constructions) — В'єтнамська моваBị Động Nâng Cao

Поняття «Bị Động Nâng Cao» (Advanced Passive Constructions) є важливою граматичною темою середній (B1) рівня в'єтнамської мови. Extended passive with agent: bị/được + agent + verb. Distinguishing bị (adverse) vs được (beneficial) more precisely. Double passive patterns.

Cấu Trúc Kết Quả (Result and Consequence) — В'єтнамська моваCấu Trúc Kết Quả

Поняття «Cấu Trúc Kết Quả» (Result and Consequence) є важливою граматичною темою середній (B1) рівня в'єтнамської мови. Expressing results: nên/cho nên (so/therefore), vì vậy (therefore), do đó (consequently), kết quả là (as a result). Cause-effect structures.

Câu Tường Thuật (Narrating Events) — В'єтнамська моваCâu Tường Thuật

Поняття «Câu Tường Thuật» (Narrating Events) є важливою граматичною темою середній (B1) рівня в'єтнамської мови. Sequencing events: đầu tiên (first), sau đó (then), cuối cùng (finally), tiếp theo (next). Combining tense markers for narrative flow.

Động Từ Hướng (Дієслова напрямку) — В'єтнамська моваĐộng Từ Hướng

Поняття «Động Từ Hướng» (дієслова напрямку) є важливою граматичною темою рівня B1 у в'єтнамській мові. Воно охоплює напрямкові компоненти ra («назовні»), vào («усередину»), lên («вгору»), xuống («вниз»), đi («геть») і lại («назад/до мовця»), які поєднуються з основними дієсловами.

Mệnh Đề Nhượng Bộ Với Mà (Concessive Clauses with Mà) — В'єтнамська моваMệnh Đề Nhượng Bộ Với Mà

Поняття «Mệnh Đề Nhượng Bộ Với Mà» (Concessive Clauses with Mà) є важливою граматичною темою середній (B1) рівня в'єтнамської мови. Concessive use of mà (but/yet): mặc dù...mà (although...yet), thế mà (and yet), vậy mà (even so). Expressing contrast and unexpected results.

Cấu Trúc Định Nghĩa (Defining and Explaining) — В'єтнамська моваCấu Trúc Định Nghĩa

Поняття «Cấu Trúc Định Nghĩa» (Defining and Explaining) є важливою граматичною темою середній (B1) рівня в'єтнамської мови. Structures for defining: X là gì (what is X), nghĩa là (means), tức là (that is), gọi là (called). Used in academic and explanatory contexts.

Câu Ước (Wishes and Hopes) — В'єтнамська моваCâu Ước

Поняття «Câu Ước» (Wishes and Hopes) є важливою граматичною темою середній (B1) рівня в'єтнамської мови. Expressing wishes: ước gì (wish that), giá mà (if only), mong (hope), hy vọng (hope-formal). Both achievable and counterfactual wishes.

B2 (10)

Liên Từ (Conjunctions and Connectors) — В'єтнамська моваLiên Từ

Поняття «Liên Từ» (Conjunctions and Connectors) є важливою граматичною темою вищий середній (B2) рівня в'єтнамської мови. Connectors: nhưng (but), và (and), hoặc (or), vì/bởi vì (because), do đó (therefore), tuy nhiên (however).

Lời Nói Gián Tiếp (Непряме мовлення) — В'єтнамська моваLời Nói Gián Tiếp

Поняття «Lời Nói Gián Tiếp» (непряме мовлення) є важливою граматичною темою рівня B2 у в'єтнамській мові. Воно охоплює передавання чужого мовлення за допомогою rằng/là («що»), як-от nói rằng («сказав, що») або hỏi xem («запитав, чи»). Зміщення часу тут не потрібне.

Câu Điều Kiện Nâng Cao (Advanced Conditional Patterns) — В'єтнамська моваCâu Điều Kiện Nâng Cao

Поняття «Câu Điều Kiện Nâng Cao» (Advanced Conditional Patterns) є важливою граматичною темою вищий середній (B2) рівня в'єтнамської мови. Complex conditionals: nếu không (otherwise), miễn là (as long as), trừ khi (unless), dù/cho dù (even if). Mixed conditional patterns.

Cấu Trúc Tương Liên (Correlative Constructions) — В'єтнамська моваCấu Trúc Tương Liên

Поняття «Cấu Trúc Tương Liên» (Correlative Constructions) є важливою граматичною темою вищий середній (B2) рівня в'єтнамської мови. Paired structures: càng...càng (the more...the more), vừa...vừa (both...and), không những...mà còn (not only...but also), hoặc...hoặc (either...or).

Từ Hán Việt (Sino-Vietnamese Vocabulary) — В'єтнамська моваTừ Hán Việt

Поняття «Từ Hán Việt» (Sino-Vietnamese Vocabulary) є важливою граматичною темою вищий середній (B2) рівня в'єтнамської мови. Chinese-origin words forming ~60% of formal vocabulary: quốc gia (nation), giáo dục (education), kinh tế (economy). Used in academic, official, and literary contexts.

Câu Phức (Complex Sentence Structures) — В'єтнамська моваCâu Phức

Поняття «Câu Phức» (Complex Sentence Structures) є важливою граматичною темою вищий середній (B2) рівня в'єтнамської мови. Multi-clause sentences with subordination: vì...nên (because...so), nếu...thì (if...then), tuy...nhưng (although...but), chẳng những...mà (not only...but).

Cấu Trúc Sai Khiến Nâng Cao (Advanced Causative Constructions) — В'єтнамська моваCấu Trúc Sai Khiến Nâng Cao

Поняття «Cấu Trúc Sai Khiến Nâng Cao» (Advanced Causative Constructions) є важливою граматичною темою вищий середній (B2) рівня в'єтнамської мови. Extended causatives: khiến (cause/make), bắt (force), yêu cầu (request), đề nghị (propose), ra lệnh (order). Formal command/request hierarchy.

Tiểu Từ Cuối Câu (Sentence-Final Particles (Intermediate)) — В'єтнамська моваTiểu Từ Cuối Câu

Поняття «Tiểu Từ Cuối Câu» (Sentence-Final Particles (Intermediate)) є важливою граматичною темою вищий середній (B2) рівня в'єтнамської мови. Intermediate particles: thôi (just/only/stop), chứ (affirmation/emphasis), mà (soft insistence), cơ (emphasis in Northern dialect), hả (surprise question).

Засоби зв’язку тексту у в’єтнамській мовіTừ Nối Văn Bản

В’єтнамські thứ nhất («по-перше»), ngoài ra («крім того»), mặt khác («з іншого боку»), nói cách khác («інакше кажучи») і tóm lại («підсумовуючи») показують, як наступна думка пов’язана з попередньою. Вони допомагають упорядкувати аргументи, додати відомості, розглянути інший бік питання, переформулювати або підсумувати сказане. У письмовому викладі ці вирази часто стоять на початку речення й відокремлюються комою; обирати їх потрібно за змістом, а не лише для різноманітності.

Lời Nói Gián Tiếp Nâng Cao (Розширене непряме мовлення) — В'єтнамська моваLời Nói Gián Tiếp Nâng Cao

Поняття «Lời Nói Gián Tiếp Nâng Cao» (розширене непряме мовлення) є важливою граматичною темою рівня B2 у в'єтнамській мові. Воно охоплює складніші моделі непрямого мовлення: непрямі запитання, вкладені накази та передавання висловлювань за допомогою різних дієслів мовлення, як-от thừa nhận, phủ nhận, khẳng định, gợi ý.

C1 (9)

Ngôn Ngữ Trang Trọng (Formal Vietnamese) — В'єтнамська моваNgôn Ngữ Trang Trọng

Поняття «Ngôn Ngữ Trang Trọng» (Formal Vietnamese) є важливою граматичною темою просунутий (C1) рівня в'єтнамської мови. Formal registers, official documents, academic writing, Sino-Vietnamese vocabulary, business correspondence.

Tiểu Từ Tình Thái (Modal Particles) — В'єтнамська моваTiểu Từ Tình Thái

Поняття «Tiểu Từ Tình Thái» (Modal Particles) є важливою граматичною темою просунутий (C1) рівня в'єтнамської мови. Sentence-final particles: à (question softener), nhé (suggestion), nhỉ (seeking agreement), đi (urging), đấy/đó (emphasis).

Văn Phong Hành Chính (Administrative Language) — В'єтнамська моваVăn Phong Hành Chính

Поняття «Văn Phong Hành Chính» (Administrative Language) є важливою граматичною темою просунутий (C1) рівня в'єтнамської мови. Official/bureaucratic Vietnamese: legal terms, government documents, formal notifications. Heavy use of Sino-Vietnamese compounds.

Câu Bị Động Trang Trọng (Формальний пасив і безособові конструкції) — В'єтнамська моваCâu Bị Động Trang Trọng

Поняття «Câu Bị Động Trang Trọng» (формальний пасив і безособові конструкції) є важливою граматичною темою рівня C1 у в'єтнамській мові. Воно охоплює формальні пасивні конструкції без bị/được у письмовій в'єтнамській, а також безособові моделі на кшталт người ta («хтось/люди») і có thể thấy («можна побачити»).

Khác Biệt Bắc Nam (North-South Dialect Differences) — В'єтнамська моваKhác Biệt Bắc Nam

Поняття «Khác Biệt Bắc Nam» (North-South Dialect Differences) є важливою граматичною темою просунутий (C1) рівня в'єтнамської мови. Key differences between Northern (Hanoi) and Southern (Saigon) dialects: pronunciation, vocabulary, and particles. Understanding both standards.

Tiếng Việt Văn Học (Literary Vietnamese) — В'єтнамська моваTiếng Việt Văn Học

Поняття «Tiếng Việt Văn Học» (Literary Vietnamese) є важливою граматичною темою просунутий (C1) рівня в'єтнамської мови. Literary register: poetic structures, classical Vietnamese elements, literary Sino-Vietnamese, rhetorical devices, parallelism in prose.

Cấu Trúc Nhấn Mạnh (Cleft and Topicalization) — В'єтнамська моваCấu Trúc Nhấn Mạnh

Поняття «Cấu Trúc Nhấn Mạnh» (Cleft and Topicalization) є важливою граматичною темою просунутий (C1) рівня в'єтнамської мови. Topic-comment structure: fronting elements for emphasis. Cleft constructions: chính là (it is...that), thì used for topic marking.

Мова новин і медіа у в’єтнамськійNgữ Pháp Báo Chí

В’єтнамські новини поєднують стислі заголовки з чітким зазначенням джерел: theo — «за даними», cho biết — «повідомив / повідомила», được biết — «як стало відомо». Форми дієслів не змінюються за часами, тому часові обставини й слова đã, đang, sẽ допомагають зрозуміти, коли сталася подія. Конструкції з được і bị часто ставлять у центр повідомлення того, кого або чого стосується дія, але ці два слова не взаємозамінні.

Câu Đặc Biệt (Special Sentence Patterns) — В'єтнамська моваCâu Đặc Biệt

Поняття «Câu Đặc Biệt» (Special Sentence Patterns) є важливою граматичною темою просунутий (C1) рівня в'єтнамської мови. Vietnamese-specific patterns: double-subject constructions, serial topic structures, ba cái + noun (pejorative classifier), and ellipsis patterns.

C2 (7)

Tiếng Lóng (Colloquial Vietnamese) — В'єтнамська моваTiếng Lóng

Поняття «Tiếng Lóng» (Colloquial Vietnamese) є важливою граматичною темою досконалий (C2) рівня в'єтнамської мови. Informal speech: slang, regional variations (North/South), youth language, internet language, borrowed words.

Thành Ngữ và Tục Ngữ (Proverbs and Idioms) — В'єтнамська моваThành Ngữ và Tục Ngữ

Поняття «Thành Ngữ và Tục Ngữ» (Proverbs and Idioms) є важливою граматичною темою досконалий (C2) рівня в'єтнамської мови. Vietnamese proverbs and idioms: nhất cử lưỡng tiện, nước đến chân mới nhảy, ăn cháo đá bát.

Từ Cổ (Архаїчні та класичні слова) — В'єтнамська моваTừ Cổ

Поняття «Từ Cổ» (архаїчні та класичні слова) є важливою граматичною темою рівня C2 у в'єтнамській мові. Воно охоплює класичну в'єтнамську лексику: старі китайсько-в'єтнамські читання, літературні архаїзми та слова, що збереглися в прислів’ях і поезії, але рідко трапляються в сучасному мовленні.

Ngôn Ngữ Mạng (Internet and Social Media Language) — В'єтнамська моваNgôn Ngữ Mạng

Поняття «Ngôn Ngữ Mạng» (Internet and Social Media Language) є важливою граматичною темою досконалий (C2) рівня в'єтнамської мови. Vietnamese internet-speak: abbreviated forms, emoji usage patterns, meme language, Vietnamized English terms, social media conventions.

Phong Cách Học Thuật (Academic Vietnamese) — В'єтнамська моваPhong Cách Học Thuật

Поняття «Phong Cách Học Thuật» (Academic Vietnamese) є важливою граматичною темою досконалий (C2) рівня в'єтнамської мови. Academic writing style: thesis structures, abstract language, hedging expressions, citing sources, formal argumentation patterns.

Ngôn Ngữ Vùng Miền (Regional Dialects Beyond North-South) — В'єтнамська моваNgôn Ngữ Vùng Miền

Поняття «Ngôn Ngữ Vùng Miền» (Regional Dialects Beyond North-South) є важливою граматичною темою досконалий (C2) рівня в'єтнамської мови. Central Vietnamese dialect (Huế/Quảng), ethnic minority influences, regional expressions and vocabulary not covered by the standard North/South distinction.

Biện Pháp Tu Từ (Rhetorical Devices) — В'єтнамська моваBiện Pháp Tu Từ

Поняття «Biện Pháp Tu Từ» (Rhetorical Devices) є важливою граматичною темою досконалий (C2) рівня в'єтнамської мови. Vietnamese rhetorical figures: so sánh (simile), ẩn dụ (metaphor), nhân hóa (personification), điệp ngữ (repetition), phép đối (antithesis).