Присвійні Займенники в українській мові

Огляд

Присвійні займенники виражають приналежність і відповідають на питання «чий? чия? чиє? чиї?». В українській мові більшість присвійних займенників узгоджуються з іменником у роді, числі і відмінку, як прикметники. Виняток — займенники третьої особи «його», «її» і «їхній», які в нейтральній формі не змінюються.

Як це працює

Таблиця присвійних займенників (називний відмінок)

Власник	Чол. рід	Жін. рід	Сер. рід	Множина
я	мій	моя	моє	мої
ти	твій	твоя	твоє	твої
він	його	його	його	його
вона	її	її	її	її
ми	наш	наша	наше	наші
ви	ваш	ваша	ваше	ваші
вони	їхній	їхня	їхнє	їхні

Важливе правило: «його» і «її» не змінюються

• «Це його дім / його машина / його місто» (форма однакова)
• «Це її дім / її машина / її місто» (форма однакова)

Але «їхній» відмінюється як прикметник:

• «їхній дім / їхня машина / їхнє місто / їхні діти»

Зворотній займенник «свій»

«Свій» (one's own) вживається замість особових присвійних займенників, коли власник — підмет речення:

• «Я читаю свою книгу.» (= мою книгу)
• «Він читає свою книгу.» (= його книгу)

Приклади в контексті

Приклад	Пояснення	Примітка
мій дім	«мій» — чол. рід	Узгоджується з «дім»
моя книга	«моя» — жін. рід	Узгоджується з «книга»
його машина	Не змінюється!	3 ос. одн. — незмінне
наші діти	«наші» — множина	Узгоджується з «діти»
ваша адреса	«ваша» — жін. рід	Ввічлива форма
їхній будинок	«їхній» відмінюється	≠ «його/її»

Типові помилки

Помилка 1: Змінювати «його» і «її» за родом.

• Неправильно: «його машиня» або «йога книга»
• Правильно: «його машина», «його книга», «його місто» — завжди «його»

Помилка 2: Не вживати «свій».

• Неприродно: «Він читає його книгу» (може означати чужу книгу!)
• Правильно: «Він читає свою книгу» (= his own book)

Помилка 3: Неправильне узгодження «мій/твій» у відмінках.

• Знахідний чол. живий: «Бачу мого брата» (не «мій брата»)

Помилка 4: Плутати «їхній» і «їх».

• «їх» — займенник (їх немає тут)
• «їхній» — присвійний займенник (їхній дім)

Особливості вживання

Відмінювання мій/твій (як прикметники м'якої групи):

• Н.: мій дім / моя книга / моє місто
• Р.: мого дому / моєї книги / мого міста
• Д.: моєму дому / моїй книзі / моєму місту
• Зн.: мій/мого дім/дому / мою книгу / моє місто

Питальний займенник «чий»: узгоджується так само — чий/чия/чиє/чиї:

• «Чий це дім?», «Чия книга?», «Чиє місто?»

Відсутність займенника: в українській часто опускають присвійний займенник, коли власник зрозумілий із контексту:

• «Де ключі?» (= Where are my/your keys?) замість «Де мої ключі?»

Поради для практики

1. Вивчіть таблицю трьох родів: для «мій» і «наш» — вивчіть паралельно чол./жін./сер. форми.

2. Запам'ятайте правило «свій»: коли власник = підмет, завжди вживайте «свій/своя/своє/свої».

3. Практикуйте з речами навколо: «Це мій телефон, моя ручка, моє завдання» — описуйте свої речі.

4. Тренуйте питання-відповідь: «Чий це...? — Це мій/твій...» — діалоги закріплять форми.

5. Зверніть увагу на відмінювання: вивчіть родовий і давальний відмінки «мій/моя» — вони найуживаніші.

Пов'язані теми

• Прикметники — присвійні займенники відмінюються як прикметники
• Особові займенники — джерело присвійних форм
• Рід іменників — визначає форму присвійного займенника
• Відмінки — вступ — присвійні займенники відмінюються