Числа й час у норвезькій мові

Коротко

Норвезькі числа після двадцяти зазвичай будуються як десяток + одиниця: tjueen — «двадцять один», trettifem — «тридцять п’ять». Про час кажуть Klokka er tre — «Третя година», а halv fire означає 3:30, тобто пів на четверту, а не 4:30. У датах потрібні порядкові числівники — слова на зразок «перший», «другий»: den første mai — «перше травня».

Огляд

Числа й час потрібні вже на рівні A1: щоб зрозуміти ціну, назвати вік, домовитися про зустріч або прочитати розклад автобуса. Однак знати окремі числа недостатньо. Треба ще розрізняти кількість і порядок, поточний час і час події, конкретний понеділок і щотижневу звичку.

Для україномовного читача частина норвезької системи знайома. У сучасному основному способі лічби десятки й одиниці стоять у тому самому порядку, що й українською. Вислів halv fire легко пов’язати з українським «пів на четверту». Водночас норвезькі назви місяців не змінюють закінчення в даті: «першого травня» — den første mai, а не якась особлива форма слова mai.

Нижче подано форми букмолу, одного з двох письмових стандартів норвезької. Спочатку варто засвоїти основні числа, моделі з klokka та календарну лексику. Інші способи називати числа, роки й тривалість винесено в окремий розділ, до якого можна повернутися пізніше.

Як це працює

1. Кількість: числа від 0 до 20

Кількісний числівник — слово, що відповідає на запитання «скільки?»: одна людина, п’ять квитків, двадцять крон. Перші двадцять чисел потрібно вивчити як готові слова.

Число	Норвезькою	Українською
0	null	нуль
1	en / ei / ett	один / одна / одне
2	to	два
3	tre	три
4	fire	чотири
5	fem	п’ять
6	seks	шість
7	sju / syv	сім
8	åtte	вісім
9	ni	дев’ять
10	ti	десять
11	elleve	одинадцять
12	tolv	дванадцять
13	tretten	тринадцять
14	fjorten	чотирнадцять
15	femten	п’ятнадцять
16	seksten	шістнадцять
17	sytten	сімнадцять
18	atten	вісімнадцять
19	nitten	дев’ятнадцять
20	tjue	двадцять

Форми sju і syv обидві нормативні в букмолі. Для власного мовлення можна спершу обрати sju, але потрібно впізнавати й syv. Не плутайте число 7 із sytten — 17.

У числа 1 форма залежить від роду іменника — граматичної групи слова, яке називає людину, предмет або явище:

• en dag — «один день»;
• ei uke — «один тиждень»; у букмолі також можливе en uke;
• ett år — «один рік».

У лічбі «один, два, три» кажуть en, to, tre. Перед словом середнього роду, як-от år, для числа «один» потрібне ett. Воно має дві літери t; не плутайте його з et — неозначеним артиклем, коротким словом перед назвою предмета, яке саме по собі не наголошує на кількості. Порівняйте et år — «рік» і ett år, ikke to — «один рік, не два».

2. Десятки й числа до 100

Число	Норвезькою	Українською
20	tjue	двадцять
30	tretti	тридцять
40	førti	сорок
50	femti	п’ятдесят
60	seksti	шістдесят
70	sytti	сімдесят
80	åtti	вісімдесят
90	nitti	дев’яносто
100	hundre	сто

Основна модель проста: десяток + одиниця, без сполучного og («і»). Складене число пишеться одним словом:

• tjueen — «двадцять один»;
• tjueåtte — «двадцять вісім»;
• trettifem — «тридцять п’ять»;
• førtito — «сорок два»;
• nittini — «дев’яносто дев’ять».

Для початку вивчайте саме цю модель. Вона передбачувана: щойно засвоєно десятки та числа від 1 до 9, можна скласти будь-яке число між 21 і 99.

Після більшості чисел назва предмета стоїть у множині, тобто позначає кілька предметів: to dager — «два дні», fem billetter — «п’ять квитків». Не переносіть українську зміну форми за схемою «два квитки — п’ять квитків»: у норвезькій це to billetter — fem billetter.

У складених числах із кінцевою одиницею форма також залежить від роду: tjueen kroner — «двадцять одна крона», але tjueett år — «двадцять один рік». При цьому після 21 норвезька назва ліченого предмета зазвичай лишається у множині: tjueen dager — «двадцять один день».

3. Порядок і дата: перший, другий, третій

Порядковий числівник указує місце в послідовності: перший поверх, третій день, двадцяте число місяця. Найчастіші форми варто знати окремо, бо їх не завжди можна легко вивести з кількісних.

Число	Порядкова форма	Українською
1.	første	перший
2.	andre	другий
3.	tredje	третій
4.	fjerde	четвертий
5.	femte	п’ятий
6.	sjette	шостий
7.	sjuende / syvende	сьомий
8.	åttende	восьмий
9.	niende	дев’ятий
10.	tiende	десятий
11.	ellevte	одинадцятий
12.	tolvte	дванадцятий
13.	trettende	тринадцятий
14.	fjortende	чотирнадцятий
15.	femtende	п’ятнадцятий
16.	sekstende	шістнадцятий
17.	syttende	сімнадцятий
18.	attende	вісімнадцятий
19.	nittende	дев’ятнадцятий
20.	tjuende	двадцятий
21.	tjueførste	двадцять перший
22.	tjueandre	двадцять другий
23.	tjuetredje	двадцять третій
30.	trettiende	тридцятий
31.	trettiførste	тридцять перший
100.	hundrede	сотий

У складеному числі порядковою стає остання частина: tjue + første → tjueførste. Тому в датах 21 і 31 не потрібно вигадувати окреме закінчення для всього слова.

Для відповіді на запитання «Яка сьогодні дата?» зручна модель:

Det er den + порядковий числівник + місяць.

Det er den første mai — «Сьогодні перше травня». Назва місяця не змінюється. Це важлива відмінність від українського «травень — першого травня».

У цифровому записі порядковість показує крапка: 1. mai — «перше травня», 17. mai — «сімнадцяте травня». У реченні про подію можливі як Vi møtes den første mai, так і Vi møtes første mai — «Зустрінемося першого травня». Слово den не треба механічно вставляти перед кожною датою в усіх типах запису.

4. Котра година: конструкції з klokka

Klokka тут означає «годинник» або входить до вислову про час. Два повсякденні запитання:

• Hva er klokka? — «Котра година?»;
• Hvor mye er klokka? — «Котра година?».

Для відповіді потрібна модель Klokka er + час: Klokka er tre — «Третя година». На відміну від українського короткого «Зараз третя», у повному норвезькому реченні є er — «є».

Коли йдеться про першу годину, кажуть Klokka er ett — «Перша година». Це готова форма для часу, навіть попри те, що саме слово klokka не належить до середнього роду.

Час	Норвезькою	Українською
3:00	Klokka er tre.	Третя година.
3:05	Klokka er fem over tre.	П’ять хвилин по третій.
3:15	Klokka er kvart over tre.	Чверть по третій.
3:30	Klokka er halv fire.	Пів на четверту.
3:45	Klokka er kvart på fire.	За чверть четверта.
3:50	Klokka er ti på fire.	За десять четверта.

Три опорні слова:

• over — хвилини після названої години;
• på — хвилини до наступної години;
• halv — половина шляху до наступної години.

У halv fire названо годину, яка ще настане. Українське «пів на четверту» добре передає цю логіку. А от якщо звикли говорити «три тридцять», варто свідомо перевіряти, чи правильно обрано наступну годину.

Розрізняйте поточний час і час події:

• Klokka er tre — «Третя година»;
• Bussen går klokka tre — «Автобус вирушає о третій».

У другому реченні klokka tre уже означає «о третій», тому не потрібно додавати окреме på перед klokka. Для офіційного розкладу зручно називати час за 24-годинною системою: klokka femten tretti — «о 15:30». У розмові той самий час може бути halv fire, а частину доби уточнюють за потреби.

5. Дні тижня

Норвезькою	Українською
mandag	понеділок
tirsdag	вівторок
onsdag	середа
torsdag	четвер
fredag	п’ятниця
lørdag	субота
søndag	неділя

Назви днів пишуться з малої літери, якщо не стоять на початку речення. Для конкретного дня часто вживають på: på mandag — «у понеділок». Сам вислів не повідомляє, чи це минулий, чи майбутній понеділок: значення визначають решта речення та ситуація.

Для регулярної події зручні hver mandag — «щопонеділка» або på mandager — «по понеділках». Запам’ятайте різницю між одним днем і повторюваним розкладом:

Jeg jobber på mandag — «Я працюватиму в понеділок» у контексті найближчого робочого дня; Jeg jobber hver mandag — «Я працюю щопонеділка».

6. Місяці та пори року

Норвезькою	Українською
januar	січень
februar	лютий
mars	березень
april	квітень
mai	травень
juni	червень
juli	липень
august	серпень
september	вересень
oktober	жовтень
november	листопад
desember	грудень

Для місяця використовуйте i: i mai — «у травні», i desember — «у грудні». Назви місяців, як і днів тижня, пишуться з малої літери. Не плутайте близькі за написанням juni і juli — червень і липень.

Пора року	Українською	Звичайний вислів	Значення
vår	весна	om våren	навесні, зазвичай навесні
sommer	літо	om sommeren	улітку, зазвичай улітку
høst	осінь	om høsten	восени, зазвичай восени
vinter	зима	om vinteren	узимку, зазвичай узимку

Форми з om зручні для загальних тверджень: Det er kaldt om vinteren — «Узимку холодно». Для конкретної пори року в поточному часовому контексті часто використовують i: i sommer — «цього літа», i vinter — «цієї зими». Чи йдеться про вже минулу, чи ще майбутню пору року, залежить від ситуації та дієслова. Отже, українське «влітку» не завжди перекладається одним і тим самим норвезьким висловом.

Приклади в контексті

Звертайте увагу не лише на числа, а й на слова поруч: вони показують, чи йдеться про кількість, дату, поточний час або звичку.

Норвезькою	Українською	На що звернути увагу
Klokka er tre.	Третя година.	Повна відповідь про поточний час.
Det er den første mai.	Сьогодні перше травня.	У даті вжито порядкову форму.
Vi møtes på mandag.	Зустрінемося в понеділок.	Конкретний день зустрічі.
Det koster tjueen kroner.	Це коштує двадцять одну крону.	Назва валюти стоїть у множині.
Jeg er tjueett år gammel.	Мені двадцять один рік.	Перед назвою років кінцева одиниця має форму середнього роду.
Vi trenger to billetter.	Нам потрібні два квитки.	Кількість предметів.
Toget går klokka kvart over åtte.	Потяг вирушає о чверть на дев’яту.	Названо вісім годин і п’ятнадцять хвилин.
Møtet begynner klokka halv ti.	Зустріч починається о пів на десяту.	Йдеться про 9:30.
Bussen kommer klokka ti på seks.	Автобус приїде о 5:50.	Десять хвилин до шостої.
Jeg har bursdag den tjueandre juni.	Мій день народження — двадцять другого червня.	Порядкова лише остання частина складеного числа.
Vi har norskkurs hver tirsdag.	Щовівторка в нас заняття з норвезької.	Регулярна подія.
Hun kommer i august.	Вона приїде в серпні.	Перед місяцем потрібне відповідне слово для «у».
Vi går på ski om vinteren.	Узимку ми катаємося на лижах.	Звичка в певну пору року.
I sommer skal vi besøke Bergen.	Цього літа ми відвідаємо Берген.	Конкретне майбутнє літо.

Типові помилки

1. Називати не ту годину після halv

• Неправильно для 3:30: Klokka er halv tre.
• Правильно: Klokka er halv fire.
• Чому: halv tre — це 2:30. Після halv називають наступну годину, як в українському «пів на четверту».

2. Плутати хвилини після години та до години

• Неправильно для 5:10: Klokka er ti på fem.
• Правильно: Klokka er ti over fem.
• Чому: ti på fem означає 4:50, «за десять п’ята». Для хвилин після п’ятої потрібне over.

3. Називати дату кількісним числівником

• Неправильно в звичайному реченні про дату: Det er den en mai.
• Правильно: Det er den første mai.
• Чому: Дата позначає місце дня в місяці. Потрібне «перший», а не «один».

4. Додавати og між десятком та одиницею в основній моделі

• Неправильно в цій моделі: tretti og fem kroner.
• Правильно: trettifem kroner.
• Чому: Сучасний порядок «десяток + одиниця» утворює одне слово без og. Інша розмовна модель із og існує, але там змінюється й порядок частин; вона пояснена нижче.

5. Використовувати однакову форму для «один» перед усіма словами

• Неправильно: en år.
• Правильно: ett år.
• Чому: år належить до середнього роду. Якщо потрібно виразно сказати «один рік», форма числа — ett. Звичайне et år теж правильне, коли кількість не протиставляється іншій.

6. Переносити på з днів тижня на місяці

• Неправильно для «у липні»: på juli.
• Правильно: i juli.
• Чому: Для місяців базова модель — i + назва місяця, а для конкретного дня тижня — på + назва дня. Ці сполучення краще запам’ятовувати цілком.

Особливості вживання

Розмовний час і точний розклад

У повсякденній розмові halv fire або kvart på seks звучать природно. У квитку, повідомленні про зустріч чи розкладі зручніший цифровий запис 15:30 або 17:45, бо він одразу уточнює частину доби. Також трапляється запис із крапкою: 15.30. Не слід плутати таку крапку між годинами та хвилинами з крапкою після порядкового числівника в даті.

Якщо контекст недостатній, час можна уточнити: klokka åtte om morgenen — «о восьмій ранку», klokka åtte om kvelden — «о восьмій вечора». Це особливо корисно під час телефонної домовленості, коли співрозмовник не бачить розкладу.

Скорочення та цифрові дати

Перед часом у письмі часто стоїть kl.: kl. 08:15 — «о 08:15». Типовий порядок у норвезькій цифровій даті — день, місяць, рік: 17.05.2026. В офіційних і технічних системах можна також побачити формат із роком на початку, наприклад 2026-05-17. Для навчального речення найбільш прозорий запис словами: 17. mai 2026 — «17 травня 2026 року».

Спершу точність, потім швидкість

Короткі числа на слух легко переплутати. Особливо уважно слухайте пари tretten — tretti («тринадцять — тридцять»), fjorten — førti («чотирнадцять — сорок»), sytten — sytti («сімнадцять — сімдесят»). Не покладайтеся лише на схожість написання: тренуйтеся розпізнавати повне звучання слова в ціні або часі відправлення.

Поза основами: що стане в пригоді далі

Цей розділ не потрібно засвоювати весь одразу. На початку достатньо сучасного порядку лічби, кількох форм часу й основних календарних сполучень. Проте наведені нижче моделі допоможуть розуміти живу мову та уникати надто буквального перекладу.

Інший порядок у складених числах

У мовленні ви можете почути старішу, але досі вживану модель одиниця + og + десяток: femogtjue — «двадцять п’ять». Трапляються також tyve — «двадцять», tredve — «тридцять», førr — «сорок», наприклад femogtyve — «двадцять п’ять».

Це не означає, що tjuefem неправильне або неприродне. Для власного мовлення на початку краще послідовно використовувати основну модель tjuefem, trettifem, førtifem. Старішу модель варто насамперед навчитися розпізнавати. Не змішуйте дві системи в довільному порядку: femogtjue і tjuefem — цілісні способи назвати те саме число.

Хвилини до та після половини години

Норвезька розмова часто орієнтується не лише на цілу годину, а й на половину:

Час	Норвезькою	Українською
3:20	ti på halv fire	десять хвилин до пів на четверту
3:25	fem på halv fire	п’ять хвилин до пів на четверту
3:35	fem over halv fire	п’ять хвилин після пів на четверту
3:40	ti over halv fire	десять хвилин після пів на четверту

Українські пояснення тут навмисно буквальні: вони показують внутрішню будову вислову. У звичайному перекладі природніше сказати «третя двадцять» або «за двадцять четверта». Щоб зрозуміти fem på halv fire, спочатку визначте halv fire як 3:30, а потім відніміть п’ять хвилин. Вислів fem over halv fire означає, що до 3:30 потрібно додати п’ять хвилин.

Назви років

Роки можуть читатися не так, як звичайна кількість. Наприклад, 1998 часто називають nitten nittiåtte — «тисяча дев’ятсот дев’яносто восьмий рік», буквально двома числовими групами «дев’ятнадцять — дев’яносто вісім». Для 2026 можна почути tjue tjueseks або to tusen og tjueseks — «дві тисячі двадцять шостий рік».

Українською ми часто перетворюємо останню частину назви року на порядкову форму: «у дві тисячі двадцять шостому». Норвезькою у вислові i 2026 число читається як назва року без такого українського закінчення. Не переносіть порядкову модель дня місяця на всі числа в даті.

Момент, тривалість і час до події

Слова, які українською перекладаються як «у», «через» або «протягом», у норвезькій виконують різні завдання. Порівняйте:

Норвезькою	Українською	Значення
Vi møtes klokka tre.	Зустрінемося о третій.	Час на годиннику.
Vi møtes om tre timer.	Зустрінемося через три години.	Відлік від теперішнього моменту.
Møtet varer i tre timer.	Зустріч триває три години.	Тривалість події.
Hun gjorde oppgaven på en time.	Вона виконала завдання за годину.	Час, потрібний для завершення.

Також розрізняйте en time — «одна година» як проміжок часу і klokka ett — «перша година» як показ годинника. Українське слово «година» в обох випадках те саме, але норвезька конструкція різна.

Ще кілька корисних висловів: i dag — «сьогодні», i morgen — «завтра», i går — «учора». Їх краще вивчати цілком: значення не випливає з механічної заміни кожного слова українським відповідником.

Як практикуватися

1. Пов’язуйте числа з реальними покупками. Запишіть десять цін від 0 до 100 і прочитайте їх уголос: наприклад, førtifem kroner — «сорок п’ять крон». Додайте приклад із роками, щоб перевірити різницю між кінцевими en і ett: tjueen kroner, але tjueett år. Потім закрийте запис словами й відтворіть його з цифр.
2. Тренуйте годинник у двох режимах. Для кожного часу спершу скажіть, котра година, а потім — коли починається подія: Klokka er halv sju — «Пів на сьому»; Kurset begynner klokka halv sju — «Курс починається о пів на сьому». Почніть із цілих годин, чвертей і половин; лише потім додайте хвилини навколо половини.
3. Складіть короткий особистий календар. Назвіть день народження, місяць відпустки та день щотижневого заняття. Перевірте три різні моделі: дата з порядковим числівником, місяць із i, повторюваний день із hver. Це корисніше, ніж багато разів переписувати список місяців без речень.

Пов’язані теми

• Порядкові числівники — докладніше про позначення місця в послідовності, дати й форми складених чисел.
• Часові вислови — наступний крок: як розрізняти момент, тривалість, повторюваність і час до події.